На майдані Незалежності в Рівному відбулося прощання з Володимиром Зарічнюком і Валерієм Павлюком.
Володимир Зарічнюк народився в селі Русивель, закінчив технікум у Рівному, відслужив строкову службу в армії. Коли ж повернувся, влаштувався охоронцем у Квасилові. Тут і познайомився зі своєю дружиною.
“Пізніше Володимир пішов працювати у КП “Житловик”, який обслуговує житлові будинки у Квасилові. Через роботу знав багатьох і люди його добре знали, часто зверталися. Зараз багато телефонують, кажуть, що кращого майстра не знайти. Адже він не просто добре виконував усі роботи, він до людей добре ставився, ніколи нікого не образив", - розповідає дружина Героя Ніна.
В останні роки Володимир працював за кордоном, але завжди залишався відданим своєму рідному селу, Квасилову, де жив із сім’єю й виховував доньку — 15-річну Ангеліну.
Коли ж ворог прийшов на нашу землю, Володимир добровольцем пішов у військкомат. А вже в жовтні вирушив у найгарячіші точки...
Загинув 19 лютого від осколкового поранення в груди під Білогорівкою, що на Донеччині.
Валерій Павлюк народився 25 вересня 1971 року у селі Стадники Острозького району. Був працелюбною, енергійною, доброю, щирою, чуйною, безвідмовною людиною.
Опікувався своєю родиною: старенькими батьками, дружиною й двома синами.
Як тільки розпочалися події на Майдані, Валерій був одним із перших, хто поїхав до Києва відстоювати свободу. Події на Донбасі 2014 року не дали спокою його патріотичному серцю і Валерій пішов добровольцем захищати свою країну.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну Валерій разом із рідним братом Володимиром стали до Збройних Сил України. Він був старшим сержантом – командиром відділення.
Загинув внаслідок мінометного обстрілу 17 лютого 2023 року в районі Бахмута Донецької області.
Вічна пам'ять Героям!
