14 лютого у Рівному відбулася подія, яку багато хто, навіть з досвідчених політичних оглядачів, не зміг одразу оцінити належним чином. А поміж тим, просто на наших очах відбулося народження нової опозиції, від якої старі політичні еліти міста відразу отримали гучного ляпаса.
Фінальне засідання суду в апеляційній справі щодо дитячого садка на вулиці Коновальця стало неприємною несподіванкою не тільки для МЕГУ, який програв справу, але і для міської влади, яка де-юре числиться серед переможців, але фактично зазнала найбільшої політичної й репутаційної поразки за останнє десятиріччя.
Справа в тому, хто саме став головним героєм цієї судової баталії, яка повернула міській скарбниці 9 000 000 гривень і, власне, саме приміщення бездумно проданого колись владою дитячого садка на вулиці Коновальця.
Ним виявився Роман Стасюк — представник і фактичний лідер опозиції, людина, яка, по суті, в останні роки залишалася чи не єдиним постійним і послідовним опонентом Володимира Хомка у міській раді й наважувалася гостро критикувати дії міського голови у публічному полі.
Саме Стасюк на чолі нечисленної групи депутатів виступав за те, щоб віднайти кошти на судові витрати, пов’язані з подачею апеляції, а пізніше, коли більшість міських обранців проголосували проти цієї пропозиції, заходився клопотати, аби у справу в інтересах держави і територіальної громади втрутилась прокуратура.
Що ж до міського голови, який і за визначенням, і за посадовими обов’язками мав би першим стати на захист бюджетних мільйонів, то досвідченого в минулому політика цього разу підвів нюх. Володимир Хомко зайняв позицію невтручання, коли під час сесії міськради заявив, що довіряє думці юристів, і хоча лояльна до нього у всьому депутатська більшість, безумовно, підтримала б будь-яке його рішення, від боротьби за 9 наших з вами спільних мільйонів самоусунувся.
Можемо тільки гадати про причини такої інертності Володимира Євгеновича — дружні стосунки з ректором згаданого ВНЗ, їхня спільна політична діяльність у минулому, якесь особисте зацікавлення чи просто недостатня поінформованість у матеріалах справи і надмірна довіра до думки некомпетентних підлеглих… Але факт залишається фактом: Володимир Хомко своєю бездіяльністю знищив залишки свого рейтингу, остаточно розвіявши ореол господарника, який з такими неймовірними зусиллями вибудовував упродовж всіх десяти років перебування при владі.
Погодьтеся, дивно виглядає ситуація, коли на десятки потрібних місту справ і проектів у міському бюджеті хронічно не вистачає коштів, а суд у справі на мільйони гривень міська влада «зливає» вже на етапі першої інстанції навіть без апеляції.
Цитуємо колег одного з рівненських електронних видань: «Майже 8 мільйонів лишаться на потреби рівнян завдяки кільком зверненням одного депутата Романа Стасюка, що не погодився зі своїми колегами. Це для порівняння вартість близько 30 дитячих майданчиків, 15 спортивних площадок, ремонти у кількох школах та садочках та 1 новий дуобус для міста».
Непоганий результат, враховуючи відсутність будь-яких владних повноважень і важелів?
Для об’єктивності варто зазначити, що управління комунальною власністю міста пробувало подати апеляцію, щоправда, без необхідної у таких випадках сплати судового збору. А додаткові кошти з бюджету на цю справу відмовилась виділяти міська рада. Тобто суто формально чиновникам вдалося прикритися рішенням колегіального органу. Хоча оцінку діям чиновників у рамках кримінального провадження про бездіяльність, за зверненням все того ж таки Романа Стасюка, ще мають дати правоохоронні органи.
Зрозуміло одне: крім юридичної відповідальності за дії, що могли призвести до гігантської розтрати бюджетних коштів, фігуранти цієї справи зазнають ще і відповідальності політичної. Уже у 2020 році, намагаючись пояснити виборцям свою позицію у справі про майже втрачені мільйони.
Щодо опозиції, то чи не вперше за останні роки у неї з'явився яскравий і рішучий лідер, здатний не просто критикувати владу, а діяти і домагатися конкретних практичних результатів. В будь-якому разі, у своїй першій шаховій партії опозиція здобула впевнену перемогу, так би мовити, шах і мат королю суперників. Як розгортатиметься подальша боротьба, зокрема, довкола приватизації історичної будівлі на вулиці 16 Липня, будемо пильно спостерігати разом.
Олена ІВАНЮК.
