Рівненський апеляційний суд підтвердив, що онука має право на спадщину бабусі, незважаючи на різницю у прізвищі та імені в документах.
У заповіті, внесеному до реєстру, все майно було передано онуці, але через зміну прізвища після одруження нотаріус відмовлявся оформляти спадщину.
Жінка звернулася до суду, щоб підтвердити своє право на майно за заповітом.
Суд встановив, що заповіт дійсно складено законно і належить онуці спадкодавиці. Разом із тим, суд відмовив у частині позову, де йшлося про «тотожність особи», адже закон не дозволяє через суд встановлювати тотожність особи чи точність написання імені та прізвища у документах.
Таким чином, апеляційний суд підтвердив, що позивачка має право на спадщину, але не може через суд змінювати свої дані у документах.
