Віктор пішов на війну добровольцем, під час четвертої хвилі мобілізації постійно був на передовій. Чоловік звернувся до міської ради з проханням виділити йому, як учаснику бойових дій, земельну ділянку у Рівному, проте отримав відмову. Бо до війни жив не у Рівному, а на Вінниччині.
У липні Віктор звернувся до Рівненського міського голови Володимира Хомка із заявою про включення його до єдиного реєстру учасників антитерористичної операції для передачі земельної ділянки у Рівному безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Міський голова відповів, що заява пана Віктора не може бути задоволена в загальному порядку, а буде винесена на розгляд сесії міської ради.
Як виявилося, у 2015 році Рівненська міська рада прийняла рішення «Про внесення змін до Порядку розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в антитерористичній операції, для передачі земельних ділянок безоплатно у власність».
Зокрема, цими змінами передбачено, що до єдиного реєстру вносяться учасники антитерористичної операції, які зареєстровані у Рівному. При цьому дата реєстрації повинна передувати даті його перебування або першого направлення для участі в АТО.
Координатор Рівненської громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, куди Віктор звернувся по допомогу, Марія Цип’ящук зазначила, що таке рішення Рівненської міської ради обмежує права учасників АТО.
- Фактично, рішення Рівненської міської ради від 23 червня 2015 року є дискримінаційним, адже особа, яка не була зареєстрована у Рівному, опиняється у менш вигідних умовах, аніж особи, які таку реєстрацію мали, - коментує пані Цип’ящук. - Чинний Земельний кодекс України не передбачає жодних територіальних обмежень для особи щодо вибору місця, де вона бажає отримати безоплатно земельну ділянку у власність.
Віктор розповідає, що також отримав відповідь від міського управління земельних відносин, в якій було зазначено, що на сесію підготували проект рішення про можливість включення його до єдиного реєстру учасників антитерористичної операції для передачі земельної ділянки у Рівному.
Проте на чергову сесію цей проект переданий так і не був.
- Моє питання не вирішують, а з кожним днем реєстр поповнюється новими заявниками, що означає все більше відтягування фактичного надання земельної ділянки, – зазначив пан Віктор.
Координатор Рівненської громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Марія Цип’ящук розповіла, що вони з клієнтом наразі планують подавати позов до міської ради. Намагатимуться визнати дії міської ради протиправними (дискримінаційними) та скасувати рішення 2015 року, а також зобов’язати включити учасника АТО до реєстру.
За інформацією інших громадських приймалень УГСПЛ, подібна ситуація щодо видачі земельних ділянок також поширена в інших містах України.
Так, у Херсоні питання про прив’язку права на приватизацію землі до місця проживання, яка суперечить земельному кодексу, обговорювали на робочій групі в управлінні земельних відносин на початку минулого року. Тоді присутні заперечували проти такого принципу, і він не був прийнятий. Тому заяви приймають від усіх.
Проте немісцевим відмовляють у Скадовську і Лазурному та деяких селах Херсонщини, посилаючись на лист адміністрації президента, в якому йдеться про обов’язкову організацію виділення мобілізованим землі за місцем проживання.
На Закарпатті теж в окремих містах і селах видають землю тільки за місцем реєстрації. А у Черкасах ділянки отримують тільки зареєстровані, але спершу члени сімей загиблих, потім інваліди війни, потім учасники бойових дій за кількістю днів служби в зоні АТО.
