Рівне проведе у останню земну дорогу Андрія Дятлика. Прощання з ним відбудеться завтра, 24 липня, о 9:10 на Майдані Незалежності в місті Рівне. Поховання пройде на Алеї Героїв на кладовищі «Нове».
Андрій Дятлик народився 6 липня 1991 року в місті Рівне в багатодітній християнській родині. Він був десятою дитиною з одинадцяти: шести синів і п'яти дочок Миколи Садоновича і Галини Іванівни. З дитинства Андрій виявляв неабиякі здібності до музики та навчання загалом. У 2004 році він закінчив Рівненську дитячу музичну школу № 2 за спеціальністю «Кларнет», а в 2008 році успішно завершив навчання в ЗОШ № 10 м. Рівного.
Андрій мав також особливу пристрасть до друкарської справи, яка для нього була не просто роботою, а справжнім джерелом натхнення та самореалізації. Ще зі шкільних років він регулярно їздив до сімейної друкарні в селі Корнин, де опановував мистецтво друку та працював після шкільних занять.
Прагнучи до знань і розвитку, Андрій продовжив освіту за кордоном. З 2009 по 2010 рік він навчався в Міжнародному університеті LCC (Литва) за спеціальністю «Іноземна філологія, англійська мова», що дало йому можливість не лише вдосконалити свої мовні навички, а й розширити світогляд та отримати міжнародний досвід. У 2011 році Андрій поглибив свої знання ще однієї іноземної мови, відвідуючи курси чеської мови при Карловому університеті в Празі (Чехія).
Однак, справжнім покликанням Андрія стала медицина. З 2012 по 2019 рік він навчався в Одеському національному медичному університеті за спеціальністю «Лікарська справа».
Під час російсько-української війни Андрій не міг залишатися осторонь. Влітку 2014 року він добровольцем приєднався до лав БПСМОП «Азов» і брав безпосередню участь у бойових діях за Іловайськ у складі медпункту, ризикуючи власним життям заради порятунку поранених побратимів і надання їм невідкладної медичної допомоги. За свою відвагу, самовідданість і професіоналізм Андрій був нагороджений нагрудним знаком «Іловайськ – 2014».
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Андрій знову став на захист Батьківщини. Як військовий лікар, він продовжував рятувати життя побратимів, незважаючи на ризики для себе.
За це був удостоєний кількох почесних нагород, зокрема, нагрудним знаком "Знак пошани", медаллю "За вірну службу" III ступеня та медаллю «За військову службу Україні».
6 липня, у свій 33-й день народження, Андрій отримав критичні поранення під час ворожого обстрілу. Попри всі зусилля лікарів, які упродовж 15 днів боролися за його життя до останнього, поранення виявилися несумісними з життям. 21 липня о 6:30 ранку зупинилося серце старшого лейтенанта медичної служби Дятлика Андрія Миколайовича. Його смерть стала непоправною втратою для родини, друзів і побратимів, яких він так віддано захищав.
