Замість майже 500 районів в Україні уряд планує залишити 130. На Рівненщині — чотири замість шістнадцяти. Укрупнення, якщо відбудеться так, як обіцяють, не створить незручностей для українців — навпаки, користуватися послугами буде простіше. Але якою саме буде модель адміністративно-територіального устрою у державі, посадовці — попри п’ятий рік реформи — досі не вирішили.
Цієї осені в Україні мають відбутися вибори до місцевих органів влади: сільських, селищних та міських рад (ОТГ), а також до районних та обласних рад. Якщо з виборами до громад уже більш-менш визначилися і орієнтовний «примусовий» поділ територій, які добровільно не об’єдналися, обговорили, то з районами справа досі у підвішеному стані. На початку реформи одразу говорили про укрупнення районів та навіть областей. 24 області все ж вирішили залишити, а ось 490 районів планують скоротити майже у чотири рази. Проте скорочення кількості — це лише початковий етап змін.
За рекомендацією Рівненської ОДА Кабмін у червні затвердив для Рівненщини поділ на чотири райони: Дубенський (нинішні Дубенський, Радивилівський, Демидівський та Млинівський райони), Рівненський (Рівненський, Гощанський, Здолбунівський, Корецький, Острозький, Костопільський та Березнівський райони), Сарненський (Сарненський, Дубровицький та Рокитнівський райони) та Вараський (Володимирецький, Зарічненський райони та Вараш). Найбільший, Рівненський район, нараховуватиме понад 630 тис. жителів, цілком новий Вараський — 142 тисячі.
— Кабмін схвалив новий адміністративний поділ, проте остаточне рішення ще має ухвалити Верховна Рада. Очікувано — до середини липня, — розповідає Костянтин Мокляк, директор обласного департаменту економічного розвитку та торгівлі. — Укрупнення районів — базова річ. Потрібно ще зробити розмежування повноважень: що залишиться районним адміністраціям, що районним радам, що ОТГ. Максимально все має бути передано саме громадам, аби там було сконцентровано і фінансові ресурси, і повноваження.
Наразі є два варіанти розвитку подій. Один — глобальний, з внесенням змін до Конституції. За ним замість РДА будуть префектури, які матимуть винятково контрольно-наглядові функції. Виконавчі функції будуть передані облвиконкому — виконавчому комітету при обласній раді. Є і простіший план, за яким наразі рухається Міністерство розвитку громад та територій: у межах чинної Конституції збережуть районні адміністрації. Але замість 16 їх на Рівненщині буде чотири. Відповідно, під час виборів цієї осені обиратимуть депутатів уже тільки чотирьох районних рад. Проте старі РДА у 16 районах залишаться працювати на перехідний період. Їх не можна одразу ліквідувати, адже у кожному районі є матеріально-технічні питання, які потребують поступового розв’язання.
Жителі області, запевняє пан Мокляк, від таких змін не постраждають, навпаки — усі послуги будуть надаватися не в райцентрах, а у центрах громад, тобто ближче. Також йдеться про ефективнішу роботу органів місцевого самоврядування: менші витрати на утримання апаратів, більш чіткі повноваження на місцях, що дасть можливість громадам розвиватися та вкладати кошти у проекти без очікування «дозволу» з Рівного чи Києва.
За словами Костянтина Мокляка, малоймовірно, що жителям доведеться масово змінювати документи, прописуючи назви нових районів. Їздити до нових райцентрів також не буде потреби. Усі адміністративні послуги — від реєстрації бізнесу до оформлення пільг — будуть надавати центри ОТГ. Фактично, за районними радами та РДА/префектурами у чотирьох районах мали би залишитися дорадчі та контрольні повноваження — простежити, чи дотримуються в ОТГ законодавства, порадити, як ліпше вчинити, та організувати співпрацю між громадами.
Окрім того, попри те, що реформа адмінустрою мала зменшити «армію чиновників», масового скорочення поки не буде. Очікувано, що старі РДА працюватимуть ще й частину наступного року, а значна частина їхніх працівників перейде або до нових РДА (префектур), або ж у виконавчі комітети ОТГ, які частково мають повноваження структурних підрозділів районних адміністрацій (у громадах є власні відділи освіти, соцзахисту, охорони здоров’я і т.п).
Олеся Антоненко.
