У Вараші фітнес-інструктор із протезом руки Дарина Величко відкрила власний фітнес-зал "Fenix" і за рік роботи отримала "Знак Якості".
Дарина народилася у 1990 році з вадою – дисплазія лівого передпліччя. Однак, це не завадило їй стати фітнес-інструктором із джампінгу – програми фізичних вправ на спортивному батуті, повідомляє Вараська міська рада.
Із самого дитинства Даша змушена була всім доводити, що вона повноцінна. Розпочала свою спортивну кар’єру дівчина у 6 років – зайнялася плаванням. Розповідає, що мотивувало її особливість, яка завжди виділяла її з-поміж дітей. Дівчина дев’ять років присвятила воді, здобула значних результатів, однак вирішила поставила крапку і залишити цей вид спорту.
Величко навчалася у Рівненському інституті університету "Україна" за фахом "дизайнер". У виші стала першою студенткою, яка спромоглася безкоштовно навчатися у приватному університеті. Дівчина зізнається, що завжди любила танці, зокрема їздила у Київ захищати честь свого університету. Серед 620 учасників здобула перше місце.
Дівчина займається і благодійністю – із першого курсу допомагає сиротам та хворим дітям. У Рівному, у Вараші постійно привозить необхідні речі для "Дому Милосердя".
Знайти роботу в Рівному не змогла, тому повернулася у Вараш. На жаль, пересвідчилася наскільки важко знайти роботу людині з інвалідністю. Варто було роботодавцю побачити протез – одразу ж прощалися.
.jpg)
Окрім танців, Дарина займалася фітнесом і з часом стала тренером у місцевому спортивному клубі.
- Там зрозуміла, що хочу свою справу, оскільки все своє життя завжди працювала сама на себе. Навіть у дитинстві перші свої гроші заробила у 6 років: пішла на дачі назбирала яблук і продала їх. Свій бізнес будувала самостійно, без допомоги інших. Збирала кошти на власну справу понад вісім років. Рік тому наважилася відкрити свій фітнес-зал "Fenix". Як правило заняття відвідує 57 осіб упродовж дня. Проводжу по три тренування щодня, іще два індивідуальних. І ось, через рік існування, мій фітнес-зал одержав нагороду – "Знак якості". Мені дуже приємно, що мої старання оцінили, – каже Дарина Величко.
Тренер запевняє, що заохочує людей ставати сильними – переконує, що обмеження виникають не ззовні, а з голови. Наголошує, що якби не мала рук, так чи інакше стала б на ноги.
