Найпоширеніший — пероральний прийом. Таблетки, капсули, рідини — все це приймається через рот і всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Зручно, доступно. Проте є й недоліки: повільний початок дії (оскільки ліки проходять через травний тракт), вплив їжі та інших факторів на всмоктування, непередбачуваність всмоктування (залежить від індивідуальних особливостей організму).
Парентеральний метод передбачає введення ліків безпосередньо в кров (у вену), м’язи або під шкіру. Переваги: швидкий початок дії, точний контроль дози. Недоліки: більш інвазивний метод, ризик інфекцій.
Трансдермальний шлях — ліки всмоктуються через шкіру за допомогою пластиря або мазі. Це зручно для пролонгованої дії, наприклад, надавати знеболювальний ефект протягом тривалого часу.
Інгаляційний шлях — ліки вводяться через дихальні шляхи у вигляді аерозолю або інгаляцій. Це ефективно для лікування захворювань дихальних шляхів.
Ректальний шлях — ліки вводяться через пряму кишку у вигляді свічок або клізм. Це може бути зручно, наприклад, при нудоті та блювоті, оскільки дозволяє уникнути ефектів першого проходження через печінку. Ректальні свічки часто використовуються у педіатричній практиці, оскільки можуть бути легшими в застосуванні у дітей.
