Юлія Хоміцька, співвласниця равликової ферми «VerbaraVLyk2020»:
— Ідея розводити равликів спала на думку моєму партнеру Василю Вахнянину. Ферма — це фактично спадщина, поряд жила бабуся. Нас ніхто не вчив, ми самі знаходили і розвивали технології з нуля. Вирощуємо два види равликів сімейства Helicidae. Справа достатньо екзотична і для української кухні ще незвична, але попит на неї є.
Незадовго до початку повномасштабної війни ми якраз отримали експортні документи, що дозволяють возити наших равликів у 14 країн світу. Зокрема, рівненськими равликами смакують у Франції, Іспанії, Італії та інших країнах ЄС. Можна їх скуштувати і в нас — активно розвиваємо гастротуризм, маємо понад 15 авторських рецептів і постійно розробляємо нові. Приготовлені равлики мають смак та запах м’яса, це ж білок в чистому вигляді. Але в крем-супі більше нагадують білі гриби. Їх можна тушкувати, запікати, фарширувати, їсти в салатах, на канапках та навіть робити піцу з равликами. Це здорове харчування, яке містить багато корисних мікроелементів та вітамінів.
Окрім равликів, вирощуємо і фазанів, якими теж можна посмакувати у нас — хоч у вигляді м’ясних страв, хоч яєчнею. Ціни на продукцію ми ні на копійку від початку війни не піднімали. Наприклад, фаршировані равлики обійдуться у 180 гривень, а комплексний обід — у 350 грн. Проводимо екскурсії на равликову ферму, дорослим це коштуватиме 100 гривень, дітям 7–12 років — 50 гривень, маленьким діткам та переселенцям — безкоштовно. Придумуємо також різні квести та, майстер-класи, щоб було цікавіше. Працюють у нас місцеві мешканці. У вирощуванні та зборі равликів є свої особливості — вдень вони ховаються від сонця під дерев’яними щитами, а поїсти виповзають вночі, а кожного равлика і кожну ікринку збираємо вручну. Працюємо з 2018-го і плануємо розвивати цю справу й надалі.
Олена РАКС.
