Прощання із Героями відбудеться завтра, 16 квітня, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають Сергія Стрільця у його рідному Томашгороді, а Артема Грачова — на кладовищі “Нове” у Рівному...
Сергій Стрілець народився 15 серпня 1977 року у смт Томашгород. Закінчив місцеву школу, а за тим, вирішив реалізувати свою мрію — стати військовим. Тож вступив у Одеський інститут сухопутних військ.
- Тато все життя присвятив Збройним силам України та захисту народу нашої держави. Був гарним керівником, за ним йшли люди. Після закінчення навчання ніс службу у Рівному у військовій службі правопорядку. З часом, займав досить високі посади. А у 2014 році, коли розпочалась антитерористична операція на сході країни, вирушив на службу у гарячі точки. Він був серед тих, хто зумів вивести своїх бійців з Іловайська у 2014 році, - розповідає донька захисника Карина.
У 2022 році, коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Сергій Стрілець відразу повернувся до війська. Саме це вважав своїм покликанням, а ще аби захистити дружину і доньку від ворога. Патріот своєї Батьківщини, справжній офіцер не міг вчинити інакше.
- Тато був дуже доброю людиною. Він завжди прагнув усім допомогти, не відмовляв нікому. У нього двоє дітей — я та син від першого шлюбу. Він мав багато друзів, побратимів, всі його знають, як щиру людину. У сім’ї завжди був неймовірно чуйним, люблячим. Він дуже оберігав мою маму, вони дуже кохали один одного, завжди підтримували і дбали. Тато постійно вчив мене чомусь новому, радив обходити конфлікти, не сваритися з іншими. Він мотивував мене, щоб я в жодному разі не опускала руки. Адже у нас в сім’ї всі військові — і він, і мама, і я, тож повинні бути стійкими, - продовжує донька.
13 квітня 2024 року 46-річний підполковник Сергій Стрілець раптово помер...
Артем Грачов народився 13 червня 1989 року у селищі Курдюмівка, Торецького району Донеччини. Закінчив місцеву школу №12, а за тим, професійно-технічне училище у Соледарі Бахмутського району, де здобув фах газозварювальника.
- Він відслужив в армії на Київщині, а потім повернувся у рідне селище. Працював на заводі, а коли все почало закриватися, на інших роботах, зокрема на сезонних польових роботах. У 2014 році, коли розпочалась антитерористична операція, ми залишалися у рідному селищі. Жили під обстрілами, але все ж вдома. Кардинально все змінилося у 2022. Тоді я виїхала у Рівне, а Артем залишився вдома. Проте, коли почалась масова евакуація населення, він також приїхав до мене у Рівне, - розповідає мама захисника Тетяна.
Артем мав проблеми зі здоров’ям, але коли у квітні 2023 року отримав повістку, вирішив, що піде служити.
- Він мене заспокоїв, що все буде добре. Сказав, що нічого нікому доводити не буде, якщо треба йти служити — він піде. Про службу нічого не розповідав. Я, навіть не знала номер його частини. Говорив завжди, що все добре, що більше знати мені не треба, - продовжує мама.
Проблеми зі здоров’ям дали про себе знати під час служби Артема на Харківському напрямку. 14 квітня 2024 року солдат Державної прикордонної служби 34-річний Артем Грачов помер у лікарні.
