Повідомлення про пожежу на артилерійських складах, розташованих поблизу села Цвітоха Славутського району Хмельницької області, 6 травня о 16 годині 25 хвилин отримала державна пожежна частина №7 м.Нетішина. Село Цвітоха розташоване на відстані 20-22 кілометрів від Хмельницької АЕС. Інформаційний центр ХАЕС повідомляє, що для ліквідації пожежі було направлено 6 пожежних машин, 7 автобусів для можливої евакуації населення, 2 авто швидкої допомоги. Вогонь гасили понад три години.
Повідомлення про пожежу на артилерійських складах, розташованих поблизу села Цвітоха Славутського району Хмельницької області, 6 травня о 16 годині 25 хвилин отримала державна пожежна частина №7 м.Нетішина. Село Цвітоха розташоване на відстані 20-22 кілометрів від Хмельницької АЕС. Інформаційний центр ХАЕС повідомляє, що для ліквідації пожежі було направлено 6 пожежних машин, 7 автобусів для можливої евакуації населення, 2 авто швидкої допомоги. Вогонь гасили понад три години. — Та першими гасили пожежу самі військовослужбовці в/ч А 1358. Дев’ять з них отримали під час цього поранення. Вогонь знищив 52 тисячі умовних двадцятитонних вагонів з боєприпасами. Розліт снарядів сягав 150-200 метрів, — розповів «РВ» військовий прокурор Рівенського гарнізону Сергій Борискін, який разом з колегами входить до складу слідчо-оперативної групи, яка розслідує причини «НП». Військові північної частини Хмельницької області перебувають під юрисдикцією військової прокуратури саме Рівенського гарнізону. Артилерійські склади під Цвітохою були обладнані 6 квітня 1943 року і є найбільшими в усьому західному регіоні України. — За фактами недбалого ставлення до військової служби, які спричинили тяжкі наслідки, порушено кримінальну справу. Ми відпрацьовуємо чотири основні версії цієї надзвичайної пригоди. Перша — пожежа сталась внаслідок самозапалення, тобто через тривалі терміни зберігання боєприпасів. Дослідження проводитиме інститут у Шостці. Друга версія — навмисний підпал сторонніми особами, адже пожежа сталась саме у день роковин пожежі на складах у Новобогданівці Запорізької області. Третя — навмисний підпал, скоєний військовослужбовцями, з метою приховування нестачі боєприпасів. Вже призначено ревізію. І четверта версія — це порушення правил протипожежної безпеки, — розповідає прокурор Сергій Борискін. У середу мінери продовжували «зачистку» території, та нерозмінованою залишається болотиста місцевість. А тим часом добряче довелося попрацювати цими днями й рівенським «еменесникам». У селі Вельбівне Острозького району чоловік, пораючись на городі, випадково натрапив на металеві предмети, схожі на міни. Чоловік миттєво повідомив про небезпечну знахідку міліцію. З Рівного виїхала група піротехнічних робіт ГУ МНС України в Рівенській області на чолі із капітаном Ярославом Киричком. Капітан Киричок встановив, що це мінометні міни часів минулої війни знаходяться в бойовому стані. У випадку можливого вибуху однієї міни зона ураження становила би близько 500 метрів. — Виставивши оточення небезпечної зони, піротехніки ГУ МНС приступили до ретельного огляду території. Упродовж майже чотирьох годин роботи на приватному полі піротехніки ГУ МНС знайшли 30 мінометних мін та одну ручну гранату часів минулої війни, — повідомив «РВ» помічник начальника ГУ МНС України в Рівенській області Віктор Козак. Смертоносні знахідки були обережно перенесені на борт машини розмінування, вивезені у безпечне місце та знешкоджені.
