Про це повідомляє «Володимирець. Сіті».
У родині двоє військових – батько і син. Але хіба могли подумати батьки, що отак зустрічатимуть сина з війни?
А в усіх селах по маршруту слідування люди зустрічали на колінах авторефрижератор з написом «На щиті» – в Городці, в Антонівці.
Таким багатолюдним Володимирець за ці пів року був кілька разів – коли поверталися земляки-Герої. Від початку селища і по усьому маршруту стояли десятки людей. На колінах стояли і чоловіки, і жінки, і діти. Прапори, сльози і журба.
Проїхали рідною вулицею до будинку, де мешкав Дмитро з дружиною Олею і двома дітками. Біля храму, до якого молода родина ходила, теж зупинилась процесія – молитва і дзвони журливо линули до вечірнього, на диво привітного, неба.
А вже за кілька метрів зустрічала рідна школа-колегіум. Останній дзвіночок дзвенів і дзвенів в руках заплаканих дівчаток-учениць. А поруч з ними, шкільними прапорами і хлібом-сіллю від закладу схилив коліно весь педколектив разом із директором.
Величезна ріка-процесія ескорту та людей йшла до Майдану Єдності – тут вже чекали військові з бригадними і національними стягами і ще сотні людей.
Прощалися усі з Дмитром на Майдані Єдності на колінах. Капелан, ієрей ПЦУ Микола Юрах та митрофорний протоієрей Михайло Льода молились за душу убієнного воїна-захисника. Тяжко було знайти слова капелану у зверненні до громади та родини.
Похорони Дмитра Гончара відбудуться 25 вересня о 12.00 в Свято-Миколаївському двопрестольному храмі ПЦУ.
