Вовки в зоні відчуження піддаються радіації вищій у шість разів, ніж дозволено для людей.
Американські науковці взяли зразки крові у тварин в Чорнобильській зоні, щоб зрозуміти, як організм вовків реагує на радіацію.
Вовки-мутанти на території Чорнобильської зони відчуження розвинули стійкість до раку. Це відкриття породжує надію, що вчені врешті-решт відкриють спосіб боротися з онкологічними хворобами у людей.
Про це повідомляє SkyNews з посиланням на дослідження, представлене на щорічній зустрічі Товариства інтегративної та порівняльної біології в Сіетлі (штат Вашингтон).
Кара Лав, еволюційний біолог і екотоксиколог з Прінстонського університету в США, вивчала, як чорнобильські вовки виживають, незважаючи на те, що після катастрофи на ЧАЕС у 1986 році покоління цих тварин постійно перебувають під впливом радіоактивних часток.
Очолювана науковицею команда дослідників відвідали Чорнобильську зону в 2014 році, одягнувши на вовків радіонашийники, щоб можна було контролювати їхні пересування. За її словами, нашийники дають команді можливість в режимі реального часу вимірювати, де перебувають вовки і якій дозі радіації вони піддаються.
Тоді ж американські науковці взяли зразки крові у тварин в Чорнобильській зоні, щоб зрозуміти, як організм вовків реагує на радіацію.
Дослідники виявили, що чорнобильські вовки піддаються впливу радіації понад 11,28 мілірем щодня протягом усього свого життя, що більш ніж у шість разів перевищує безпечну дозу для людини.
При цьому вони відзначили, що у вовків змінена імунна система, подібно до пацієнтів, які проходять променеву терапію від раку. Крім того, генетичний аналіз показує, що конкретні частини генома вовків розвинули певну стійкість до розвитку раку.
Кара Лав сподівається використати отримані дані для виявлення захисних мутацій, які підвищують шанси людей вижити від раку. На жаль, пандемія COVID-19 і війна з Росією не дозволили науковцям повернутися до Чорнобильської зони і продовжити дослідження, повідомляє ТСН
.
