У вузьких джинсах та із сережкою у вусі на дискотеки у Рівному краще не ходити. У цьому пересвідчився 21-річний рівнянин Микола Лебедь. Його вигляд не сподобався трьом 30-річним чоловікам, одному з яких він ще й випадково наступив на ногу. У результаті після вечірки у шоу-барі "Євроклуб", що на вул. Міцкевича у Рівному, Микола регулярно відвідує лікарню — його розбитий ніс лікарі уже двічі вправляли. Хоч планував у цей час готуватись до вступу в консерваторію.
Брат Миколи Роман Лебедь розповідає: — Ці чоловіки сиділи за сусіднім столиком і були вже добряче напідпитку. Коли я відійшов на хвильку і повернувся до зали, побачив, як моїх друзів і брата б'ють просто у всіх на очах. Через якийсь час прибігли охоронці, але з них було мало користі. Я викликав міліцію. Минуло 10 хвилин, я подзвонив у міліцію вдруге — їхній відділок за п'ять хвилин пішки від бару. Коли двоє людей у камуфляжі все ж приїхали, ми показали їм кожного з нападників. Згодом міліціонери вийшли на вулицю і почали перешіптуватися, а потім запропонували нам їхати з ними до відділку. Я запитав, чому вони не забирають нападників, але нічого конкретного вони відповісти не змогли... На цьому пригоди не завершилися, бо наші підпилі кривдники вийшли на вулицю і почали погрожувати вже при міліціонерах. Нападників так і не забрали. Друзі розповіли, що коли вони йшли до відділку (в "бобик" всі не влізли), то до них підходили і відмовляли скаржитися, погрожували, що це люди "серйозні", можуть і наркотики підкинути... Уже в машині я продовжував запитувати у міліціонерів, хто такі наші нападники і чому їх не забрали. На моє запитання вони неохоче відповіли, що то нібито люди із СБУ чи прокуратури. Спершу ми і справді думали, що це хтось із цих органів нас бив. Але наших кривдників вже знайшли. Розповідає потерпілий Микола Лебедь: — На очній ставці я б упізнав кривдників. Думаю, що ці люди таки пов'язані або з органами міліції, або з прокуратурою чи СБУ. Коли приїхали "беркутівці", нападники говорили з ними різко, ображали і кричали. Навряд чи звичайні люди могли б собі це дозволити безкарно. Мене нападники також ображали, зокрема, звинувачували у нетрадиційній орієнтації, висловлювали це у грубій формі. Загалом якихось суттєвих причин, щоб розпочати бійку, не було. На танцполі я наступив одному із чоловіків на ногу. У результаті у мене — численні забої, струс головного мозку і переламаний ніс. Ми з братом хочемо таки добитися правди. Коментує Тамара Лисенко, начальник СГЗ УМВС України у Рівненській області: — У міліцейській формі серед тих, хто бив хлопців, нікого не було. Окрім того, за висновками проведеного розслідування, хлопців били люди з різних компаній. Фото кривдника у міліцейській формі, яке нібито знайшли у соціальній мережі друзі Миколи, нам так і не дали. Наші пошуки в Інтернеті також були безрезультатними. Довести вину працівників міліції не вдалося. Нині ми продовжуємо шукати людей, які побили братів. У вівторок Роман Лебедь зателефонував слідчому і сказав, що до нього прийдуть люди, які погодилися визнати свою провину. Проте до слідчого ніхто ще не приходив. Через розголос за справу взялася і прокуратура. До двох місяців триватиме перевірка: чи були до бійки причетні міліціонери, чи ні. Якщо їхню провину доведуть, досудове слідство вестимуть прокурори.
