Про цей прикрий випадок на автовокзалі у Здолбунові розповів у Фейсбуці Олексій Козачок, який 5 жовтня був із бійцями Здолбунівського батальйону тероборони на полігоні на стрільбах, навчанні і святковому концерті. Було багато слів про необхідність захисту від зовнішнього ворогу, і про те, що "тербати" відіграють чималу роль в цій системі оборони.
- Мушу написати про чергове хамське поводження із пасажирами наших славних здолбунівських шоферів. Від цієї ситуації просто все кипить всередині, - зізнається Олексій Козачок у Фейсбуці. - . Здолбунів, автовокзал, 20 год. 20 хв вже темно, світять ліхтарі. Підходжу до посадочних платформ і спостерігаю метрів за 20 таку картину: якийсь здоровезний жлоб із криками: «куди ти лізеш, не бачиш шо повна маршрутка!», витягує із маршрутки великий пакет якоїсь людини, видно що літньої (той поки ще не сів і стоїть поруч маршрутки). В цей час маршрутка вправно зачиняє двері і швидко рушає на Рівне. Поки я підібрав щелепу від такого , жлоб сідає за кермо маршрутки, котра стояла поруч і звалює (водій маршрутки Рівне-Новосілки, 20:20 год., прізвище цього водія я теж дізнався, він замінює тимчасово постійного). Я реально в шоці … ну думаю: може дійсно, пасажир невмєняємий, бухий, грязний … і один шофер допоміг іншому не пустити його в салон. Підходжу ближче, бачу: старенький дідусь , із костилем-палкою, і великим пакетом. Чистий, виголений, очі блистять свідомістю і при пам’яті. Далі наш діалог:
Я: Діду, шо трапилось?
Дідусь: Та маршрутка була повна, я думав раніше додому потрапити, живу на Посьолку, але ось, сам бачиш шо … не вліз.
Я: Чого він на вас кричав?
Дідусь: Та я хіба знаю …. Але ти не цеє ….я не ображаюсь. Я звик. Бувало шо за пару метрів не доходжу, двері зачиняють і їдуть. Я не ображаюсь. … і посміхається.
Я: Скільки ж вам років, діду?
Дідусь: Та ось …. Якщо ще чотири дні доживу, буде 92 роки.
Я: А звати вас як?
Дідусь: Роман
Я дізнався що в нього є дружина, інвалід 1 –ї групи, а він має 2-гу групу). Я почекав, допоки він сяде в наступну маршрутку - він ледь зміг самотужки сісти, в нього якісь серйозні проблеми із опорно-руховим.
І ось тепер я собі думаю. Повна маршрутка людей. Звісно, всі не влізуть, і дійсно цей дід мабуть намагався останній сісти. Але ж ….. вечір … темно …. і з іншої маршрутки підбігає шофер і виставляє 92-річного діда-інваліда із речами, щоб той очікував наступну, бо не зміг сісти саме в цю, де повно молоді їде на Рівне на розваги. Знайдіть слова оправдання для цієї ситуації. Вам потрібен зовнішній ворог? Да, тут кожен другий здолбунівчанин – грьобаний сєпар, котрий в перший би день окупації здав своїх же з потрохами.
Свідками стали біля чотирьох людей. Бачили те ж , що і я. Якщо я випадково образив водіїв і ситуація склалася зовсім не так - запрошую до діалогу і готовий принести вибачення, якщо їм буде що сказати.
P.S.: Хто знає дідуся Романа із Посьолка, котрому буде 92 рік, передавайте привіт і нехай тримається … крепкий дід.
