По обіді, коли сонце починає котитися до обрію, комбайни біля села Голишів Рівненського району заходять на останні кола збору врожаю зернових. Тут було посіяно кукурудзу на площі 110 гектарів.
— Її до вечора зберуть, — каже агроном ТОВ «Агрохолдинг Зоря» Сергій Коваль. — Ми обмолочуємо кукурудзу на цій площі другий день. Працює два комбайни, які за зміну збирають 30?35 гектарів. Урожайність маємо понад 10 тонн з гектара. Порівняно з минулим роком результат кращий, але і це не межа. Зараз всі сили спрямовуємо на те, щоб зібрати вчасно і без втрат, тому працюємо цілодобово з 8?ї ранку до 8?ї вечора, аби використати кожну погожу годину.
Наповнений комбайн під’їжджає до КамАЗа і висипає обмолочене зерно у причіп. Після цього комбайн знову стає до молотьби, а автомобіль, вкритий тентом, прямує на елеватор, де кукурудзу за потреби очистять і підсушать.
Сергій Коваль, агроном: «Урожайність кукурудзи — понад 10 тонн з гектара»
Цьогоріч у господарстві посіяли кукурудзи на 1300 гектарах. Її збір завершать з дня на день, бо вже понад тисячу гектарів обмолотили. При цілковитому забезпеченні пальним, технікою, запасними частинами робота практично не припиняється.
Паралельно на складській території відбувається пакування сухої кукурудзи у величезні мішки-рукави. Це порівняно сучасний метод зберігання, запроваджений у господарстві три роки тому. Оскільки щорічно в господарстві збільшуються площі посівів кукурудзи, зростає урожайність культури, а потужностей для зберігання зерна не вистачає, тому практикують пакування кукурудзи у мішки. На територію складу з елеватора трактор привозить висушене зерно, перевантажує його в інший трактор, який пакує кукурудзу в рукав.
Іван Береза, завідувач складу: «Якщо раніше зерно зберігалося на складах, то зараз у «рукавах» — на відкритих майданчиках»
Керує цим процесом завідувач складу ТОВ «Агрохолдинг Зоря» Іван Береза. Він не один десяток років працював ще при керуванні Володимира Антоновича Плютинського, тож має з чим порівнювати. Час минув, але сумно від того, що стільки сил та здоров’я було вкладено, стільки побудовано, а нині, аби зберегти ту інфраструктуру в належному стані, необхідно знову вкладати чимало коштів. Але прогрес на місці не стоїть. Каже, якщо раніше у господарстві зерно зберігалося на складах, то зараз — на відкритих майданчиках. Затрат на зберігання та догляд значно менше. Заклав, настала пора — розпустив рукав, забрав і відправив куди потрібно. Кожен такий довжелезний мішок-рукав з міцного поліетилену витримує великий тиск та вміщає до 180 тонн зерна. Сучасні технології дають змогу контролювати вологість і температуру. Це дає можливість у такому вигляді зберігати зерно необмежений час. Якісна продукція згодом піде на реалізацію, незначну частину спрямують для тваринництва. Іван Береза розповідає, що уже заклали 2 тисячі тонн. У планах — ще у 10 рукавів закласти зерно. Отож і в пізню осінь немає часу аграрникам перепочити, бо цінується кожен день — це і є господарський підхід до всіх процесів та робота на перспективу.
Галина КОТУЛЬСЬКА.
