30-річного мешканця Мінська Віталія Януша та Андрія, жителя Сарненського району, якому мало виповнитися вісімнадцять років, доля звела у Рівному. Білорус, якого перевели з колонії, де відбував покарання за крадіжки автомобілів, на поселення, втік в Україну з Білорусі, бо набридло «жити за чужими правилами». «Зробив ноги» з рідних місць і його новий товариш, бо боявся, що за скоєні у рідному селі крадіжки з універмагу та кафе його затримає міліція. Обидва ночували на горищах сусідніх осель.
…Якось Віталій запропонував Андрію, щоб той став його помічником у крадіжках речей з балконів, розташованих на перших поверхах осель рівнян. І той згодився. Одного разу білорус кудись зник, а повернувшись, показав приятелю пачку грошей, в якій були і євро, і долари, і гривні. Він зізнався, що ці гроші знайшов у сейфі одного з дитячих садків Рівного, де нині розташована елітна школа. — Нам потрібно негайно їхати з міста, бо менти вже вийшли на наш слід, — сказав Віталій. — Ти не знаєш, де б ми могли пересидіти, доки пошуки припиняться? — У селі Ясногірка в мене є знайома, — відповів Андрій. — Сподіваюсь, Настя нам допоможе, поживемо кілька днів у неї, а згодом — якесь ліпше житло собі підшукаємо. Та спершу злочинний дует вирішив перевдягнутись. На речовому ринку придбали новий одяг. Чоловіки взяли таксі й за кілька годин були у селі. Дівчина їх зустріла непривітно, впустити до себе в дім не згодилась і допомогти — також. Та вони не розгубились, самі знайшли собі помешкання. Два брати, які жили неподалік, охоче погодились їм віддати на тиждень свою кімнату. Віталій з Андрієм купили в магазині харчі та три пляшки спиртного, а по тому — разом з господарями та їхнім товаришем Олександром влаштували гучну вечірку. Коли ж горілка з вином закінчились, обидва квартиранти та гість господарів пішли в кафе «Полуничка». Віталій щедро пригощав не лише Андрія з Олександром, а й інших відвідувачів кафе. А коли о третій ночі кафе зачинилось, чоловіки вийшли на вулицю, закурили. Їх гукнув один з відвідувачів кафе. Віталій підійшов до нього першим. Перекинулись словом-другим, і білорус штовхнув чоловіка. Той впав. Андрій, який підбіг туди, почав бити ногами лежачого, цілячись йому в голову. Те ж саме почав робити й Віталій. Чоловік захрипів. Сергій, саме так звали незнайомця з кафе, помер на місці пригоди. Злочинцям знову довелось втікати, щоб знайти нову криївку. Вони швиденько зібрали речі, вже збирались викликати таксі, та проходячи повз одну з домівок, у дворі побачили «Жигулі». Авто виштовхали з двору. У «Жигулях» господар не замкнув дверцята. Віталій сів за кермо, за лічені секунди з’єднав проводи і двигун завівся. Втікачі вирушили у бік Сарн. Біля сільської ради у селі Вири Віталій на повороті зненацька не впорався з керуванням, з’їхав у кювет, і двигун заглох. Далі друзям довелося йти пішки. Дійшовши до заправки, вони поїли в кафе та викликали таксі. У салоні їх зморив сон. Доїхати Віталій з Андрієм змогли лише до Сарненського поста ДАІ. — Громадянина Білорусі Віталія Януша апеляційний суд області визнав винним у навмисному вбивстві та крадіжці авто і засудив до 15 років позбавлення волі, Андрія Б. засуджено до 12 років позбавлення волі, — повідомив «РВ» Станіслав Тимощук з прокуратури Рівенської області, який був державним обвинувачем на цьому процесі. Білорус написав «заповіт», в якому просить, щоб його мобільні телефони «Нокіа» передали адвокату як платню за те, що його захищав.
