Якщо слідчий скаже коли-небудь комусь із вас, що мовляв, він вас з-під землі дістане, не сприймайте ці слова як художнє перебільшення. У пошуках вбивць наші доблесні правоохоронці готові йти на все, не зупиняючись ні перед якими перепонами. Вбивцю Надії П. із Степаня «брали» з автоматниками, які оточили селищний цвинтар. Cлідчі не боялися, що злочинець почне відстрілюватись — Яків П., чоловік-душогуб, упокоївся наступного дня після вбивства. Тих, хто вірить у оживаючих мерців, навіть у Степань дільничними не беруть. Просто були побоювання, що родичі не дозволять викопувати з могили спочатку вбивцю, а потім його жертву. Обійшлося без стрілянини. Мерців із свіжих могил акуратно доставили до судмедекспертизи, де вони мали побувати перед тим, як знайти вічний спокій.
Сімейні вбивства століттями збуджують фантазію письменників. Хто, кого, за що, з яких мотивів, чим і коли? Над цими загадками билися і б’ються тисячі літературних і реальних детективів. Тобто слідчих. У нетрях наших мікрорайонів, а також у сільській місцевості вбивством близьких родичів також мало кого здивуєш. Тільки з мотивами дуже сутужно. Ніяких тобі шлюбних контрактів, прихованих спадкоємців і закопаних у саду скарбів. Аби встановити особу брато-, сестро-, жінко— чи батьковбивці, слідчому досить встановити, хто у день трагедії перший напився до стану, після якого фраза: «Дай на пляшку, інакше задушу», перестає сприйматися як невинний жарт. Прийшовши до тями після алкогольного дурману, винуватці, свідки і жертви, яким пощастить залишитись у живих, залюбки розповідають слідчим подробиці скоєного. Випадок із вбивством у Степані привернув нашу увагу своїм досить нестандартним сюжетом. Задушивши власну жінку у стані алкогольного сп’яніння, Яків не пішов похмелятися чи шукати собі інших пригод, як зазвичай роблять у таких випадках «побутові» вбивці. Протверезівши, Яків повідомив про смерть дружини родичам, після чого... повісився без сторонньої допомоги. А далі почався досить безглуздий степанський детектив. Аби не виносити мерців із хати і ганьбити їх світлу пам’ять, родичі драматично загиблого подружжя в особі вже дорослих дітей оперативно організували поховання батьків на двох різних цвинтарях 2 грудня цього року. Причому, обов’язковий у таких випадках огляд померлих судмедекспертом був або не зроблений зовсім, або сфальсифікований. З точки зору родичів все вірно — назад загиблих не повернеш, нехай би хоч пам’ять про них залишилась незаплямована. Не вийшло. Міліція запідозрила обман і шляхом оперативно-розшукових дій розкрила протизаконні дії тих, хто дозволив поховати вбиту та вбивцю без належного оформлення цієї події. Із зрозумілих причин ні Надія, ні її чоловік-убивця Яків вже не могли особисто допомогти слідству. Тому їх доставили куди треба примусово, попередньо викопавши з могил. Потім, встановивши істину, обох знову відправили на вічний спочинок. Швидше за все, кримінальну справу проти вбивці не будуть доводити до суду, оскільки вбивця сам собі виніс вирок і сам його виконав, проігнорувавши таким чином послуги нашого об’єктивного слідства і гуманного суду. Врахувавши вищевикладені обставини, дільничні інспектори Сарненського райвідділу міліції, до якого належить Степань, будуть надалі оперативніше розслідувати обставини побутових убивств. Поки вбивця не протверезів.
