Не секрет, що в Європі Україну розглядають як транзитний пункт для біженців зі Сходу, які, потрапляючи до нас через російсько-український кордон, їдуть на Захід у пошуках кращого життя. За даними соціологів, нині у світі налічується близько 12 мільйонів людей, які з різних причин залишають свою батьківщину. Більшість із них намагаються осісти саме в Європі. Європа ж, стомившись від нескінченного потоку нелегальних дармоїдів, видала директиву, мешканців яких країн вона не хоче в себе бачити. От і виходить, що Україна, маючи бажання приєднатися до Євросоюзу, має дотримуватися цієї директиви й педантично відслідковувати потік нелегалів, що намагаються потрапити на Захід.
Не секрет, що в Європі Україну розглядають як транзитний пункт для біженців зі Сходу, які, потрапляючи до нас через російсько-український кордон, їдуть на Захід у пошуках кращого життя. За даними соціологів, нині у світі налічується близько 12 мільйонів людей, які з різних причин залишають свою батьківщину. Більшість із них намагаються осісти саме в Європі. Європа ж, стомившись від нескінченного потоку нелегальних дармоїдів, видала директиву, мешканців яких країн вона не хоче в себе бачити. От і виходить, що Україна, маючи бажання приєднатися до Євросоюзу, має дотримуватися цієї директиви й педантично відслідковувати потік нелегалів, що намагаються потрапити на Захід. На жаль, педантично поки не дуже виходить. У держави не вистачає на це бюджетних коштів — ні на достатню кількість прикордонників, ні на утримання прикордонних постів, ні на їхнє технічне оснащення, що відповідає сучасним вимогам. Насправді охороняються тільки траси, по яких іде транспортний потік у Європу. Розуміючи, що самостійно з потоком біженців Україна не впорається, вісім років тому їй на допомогу прийшов Євросоюз. Наприкінці 2006 року стартував перший європейський проект HUREMAS (”Керування людськими ресурсами”). Він передбачає допомогу Державній прикордонній службі України (ДПСУ) у доборі професійного складу прикордонних постів і впровадження систем спостереження, які відповідають вимогам ЄС. На проект HUREMAS Європейський Союз і Держдепартамент США виділили 1,14 млн. євро. У рамках європейської допомоги відбулося також технічне оснащення українських прикордонних постів. Нове поповнення в прикордонній службі відбулося в січні нинішнього року: Україна одержала 20 приладів з функцією біометричного контролю для перевірки паспортів. Нині вони працюють у київському аеропорту «Бориспіль». А 4 вересня українським прикордонникам зробили ще один подарунок — 24 автомобілі «Фольксваген» з тепловізійним спостереженням. Це останнє слово військових технологій здатне працювати вдень і вночі й виявити порушника кордону на відстані 12 кілометрів, а нелегальний автомобіль — до 18-ти. Нині ці прилади — і переносні, і мобільні — уже активно використовуються в охороні державного кордону України. Адже саме восени, як відомо, активізуються злочинні групи, які спеціалізуються на переправлянні нелегальних мігрантів (ця проблема найбільш актуальна для західного кордону). До початку холодів злочинці намагаються відправити в Європу якнайбільше мігрантів. Бувало, що непристосовані до українського клімату, покинуті серед гір і лісів вихідці з країн Азії переохолоджувалися й хворіли, а іноді навіть гинули, не знайшовши дороги до найближчих населених пунктів. Глава Державної прикордонної служби України Микола Литвин задоволений: «Ми бачимо не обіцянки, а конкретну реалізацію проектів, спрямованих на консолідацію зусиль ЄС і України для більш ефективної протидії тим загрозам, які існують сьогодні на кордоні з ЄС». Київ взяв на себе зобов’язання привести свій державний кордон у відповідність із шенгенськими стандартами до 2015 року. Європейські дипломати вважають, що це реальний строк. Лише цього року в Україні реалізуються 18 проектів міжнародної технічної допомоги ДПСУ. Крім цього, українські прикордонники разом з російськими, білоруськими, польськими й румунськими колегами проводять регулярні спільні патрулювання кордонів. Все це, вважають європейські дипломати й українські прикордонники, працює на взаємовигідну перспективу — наближає Україну до Європи, а Європу охороняє від небажаних візитерів.
