Наступні декілька днів є вирішальними у новітній історії України. Cтане зрозуміло, куди далі рухатиметься Україна — на дострокові парламентські вибори, сподіваючись хоча б частково і не завжди вдало перезавантажити політику, чи у військовий стан, наслідками якого будуть десятки тисяч людських жертв.
Переговори про двостороннє припинення вогню, ініційовані президентом Порошенком, є останнім шансом на політичне врегулювання кризи на сході України та проведення виборів. У четвер Верховна Рада зібралася на закрите засідання, хоча розчарувала багатьох присутніх депутатів відсутністю нової інформації. Обурений Олег Тягнибок заявив, що взагалі не розуміє, чому сесія відбувалася без преси: "Це просто була марна трата часу для всіх нас. Нічого нового ми не почули, тому фракція "Свобода" більше ніколи не буде підтримувати рішення про закриті засідання".
За інформацією "Української правди", у ході закритого засідання парламенту найбільш інформативним був виступ керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони Юрія Павлова. "Він сказав, що на території України зараз перебуває шість тисяч військових російських регулярних військ. Не сепаратистів, а саме російських військових, а також декілька сотень одиниць техніки", — поділився почутим співрозмовник "Української правди" з числа народних депутатів.
Керівник розвідки також спрогнозував, що план Путіна має декілька етапів: спочатку взяття Маріуполя, потім — коридор до Криму, а далі — коридор до Придністров'я. Ці тези давно гуляють Інтернетом, але вперше були озвучені високим військовим начальником.
На сьогодні політичне керівництво України має два табори — війни та миру. Табір миру очолює Петро Порошенко, табір війни — Арсеній Яценюк і Олександр Турчинов. У ході закритого засідання Турчинов сказав, що двічі розмовляв з Порошенком протягом середи, і той "поділився відчуттям, що мирний план спрацює". Вирішальними мають бути переговори Порошенка в ході саміту НАТО в Уельсі.
Сам Турчинов налаштований скептично — і в разі, якщо протягом п'ятниці-неділі не буде прогресу в мирному врегулюванні, то на понеділок він пообіцяв призначити консультації щодо проведення ще одного позачергового засідання. З єдиним пунктом в порядку денному — про звернення Верховної Ради до президента України щодо введення воєнного стану. Ця ініціатива парламенту сама по собі не є введенням військового стану, але вона покладає відповідальність за подальший перебіг подій персонально на Порошенка. Парадокс у тому, що будь-яке рішення тоді грає на руку тандему Турчинова-Яценюка. У разі запровадження воєнного стану дострокові парламентські вибори скасовуються, і чинний прем'єр та голова Верховної Ради зберігають свої посади — те, на що вони не можуть розраховувати в разі переобрання парламенту. Якщо ж воєнний стан не запроваджується, а вибори все-таки відбудуться, то ініціювання цього питання Турчиновим може бути сильним козирем його політичної сили — спільної з Яценюком — під час агітаційної кампанії. Для Петра Порошенка критично провести вибори цієї осені, поки його рейтинг тримається найвищих показників.
Очевидно також, що перезавантаження парламенту буде крапкою в процесі руйнування фундаменту режиму Януковича, тому скасування виборів також грає на руку Володимиру Путіну, який зацікавлений у заморожуванні політичної невизначеності в Україні та якнайдовшому перебуванні у законодавчому органі сателітів з Партії регіонів та Компартії.
Тим часом виборча кампанія поволі набирає обертів. Закон про вибори так і не було змінено, тож вони відбудуться згідно з правилами, які стали компромісом між Януковичем та опозицією в 2012 році. Це значить, що рахувати результат будуть висуванці від тих самих партій, які мали на це право два роки тому: формувати виборчі комісії отримали можливість ті ж самі фантомні утворення з назвами Анархічна партія або "Молодь до влади", які в 2012 були агентурою Партії регіонів.
За розповіддю джерел, у штабі регіоналів зберігалося тоді щонайменше сім печаток різних партій, за квотою яких Андрій Клюєв вводив до виборчих комісій підконтрольну йому більшість. Питання, на кого ця "інфраструктура" працюватиме зараз — тобто хто викупить квоти у виборчкомах, зарезервовані за технічними партіями?
Безперечним фаворитом виборів є "Блок Петра Порошенка", рейтинг якого на сьогодні перевищує навіть рейтинги Партії регіонів у розквіті сил. Президент визначився, що лідером списку буде Віталій Кличко. Це було передбачено ще непублічною угодою про співпрацю, укладеною навесні 2014 року перед тим, як Кличко підтримав Порошенка на виборах президента і відкрив йому шлях до перемоги в першому турі. Минулого тижня на зустрічі з депутатами УДАРу Порошенко підтвердив домовленість щодо Кличка як першого номеру списку. Сам документ ніхто з пересічних депутатів УДАРу не бачив у очі, але його зміст зачитували на одному із засідань фракції. Інший пункт весняної угоди між Кличком і Порошенком передбачав поділ списку на виборах та майбутнього складу уряду у пропорції 50 на 50. Однак життя вносить свої корективи — квоту УДАРу буде зменшено за рахунок залучення інших партнерів. Тим часом всередині УДАРу відбувається перегрупування команди Віталія Кличка. Фактичним керівником штабу на парламентських виборах від УДАРу замість Віталія Ковальчука став Павло Рябікін, який очолював уже штаб на виборах до Київради у травні 2014 року.
На парламентських виборах Блок Порошенка узгоджуватиме мажоритарників з партією Яценюка-Турчинова "Народний фронт". Так, за домовленістю, переможці мажоритарки у 2012 році з числа УДАРівців отримають статус єдиних кандидатів — Павло Різаненко та Руслан Сольвар у Київській області, Віктор Чумак у Києві. А невдаха-конкурент Чумака на минулих виборах, одіозний секретар Київради Олесь Довгий зрозумів, що жодними грошима не зможе змити ненависть киян — тому перебазувався до… Кіровоградської області. Довгий уже в повний зріст веде кампанію у виборчому окруз №102 — на минулих виборах тут переміг партнер Клюєва у сонячній енергетиці Олександр Єдін.
Серед вірогідних "нових" облич парламенту — завгосп Януковича Андрій Кравець, який перші місяці після втечі попереднього президента ховався за кордоном, але влітку повернувся до України. Зараз він готується отримати депутатську недоторканність завдяки мажоритарному округу в рідному Кременчуці.
Ці вибори є шансом на повернення для багатьох знайомих діячів епохи Януковича. Оскільки кампанія триватиме півтора місяця, ніхто інший не встигне розкрутитися на виборах, окрім чинних мажоритарників. Так, хрещений батько "тендерної мафії" Антон Яценко балотується в своєму окрузі в місті Умань, а партнер Льовочкіна Іван Фурсін — в Одеській області. Там же по Одеській області буде пробувати переобратися в парламент Давид Жванія, якого не захотіли бачити в списках ні Порошенка, ні Яценюка.
Ті соратники Януковича, які разом з війною втратили округи на Донбасі, вирішили об'єднатися, щоб не загинути поодинці. Не краща ситуація у них і з рейтингами — за останніми дослідженнями, Партія регіонів не набирає 5 відсотків, а "Сильна Україна" Сергія Тігіпка балансує на межі проходження. Рятуючись від політичного забуття, уламки регіоналів почали переговори про похід на вибори під спільною парасолькою.
За інформацією "Української правди", колишні соратники Януковича можуть назватися "Партія "Опозиційний блок", яку очолить Сергій Тігіпко. Окрім його "Сильної України", переговори про об'єднання ведуться з залишками Партії регіонів, яку очолює Борис Колесніков, а також з проектом Льовочкіна Партія розвитку України.
Розглядається можливість, що в число "акціонерів" потрапить і партія Наталії Королевської "Україна — вперед", партія Володимира Семиноженка "Нова політика" та афганці Сергія Червонописького. Квоти пропонують ділити відповідно до ресурсів, які будуть внесені в кампанію.
Переговори поки не завершилися. І у разі, якщо колишні соратники Януковича досягнуть згоди, то базою для їхнього походу на вибори буде технічна партія, яку просто придбають і перейменують в "Опозиційний блок" — ніхто втрачати свій бренд не захоче. Усі члени списку вийдуть зі своїх партій та балотуватимуться як позапартійні. При цьому один з найближчих соратників Януковича Сергій Льовочкін не особливо вірить в успіх і готується іти за мажоритарним округом в Миколаєві, тоді як інший соратник Януковича Борис Колесніков уже був помічений за підготовкою грунту для мажоритарки в Краматорську. Доля цього проекту залежить від того, на які поступки готова піти "донецька група" — партії Тігіпка та Льовочкіна виставили умови, що союз можливий лише в разі, якщо до списку не потраплять одіозні прізвища на кшталт Миколи Левченка, Михайла Чечетова, Олени Бондаренко або Ганни Герман. Але усі згадані особи — особливо перший — є критично важливими для "донецьких", оскільки інших публічних осіб у них просто немає. Без цих дискредитованих діячів вони остаточно втратять свою, нехай навіть негативну, ідентичність. І це, якщо хочете — ще одна причина, чому парламентські вибори повинні відбутися саме зараз.
