Пристрасті остаточно не вщухли навіть після роз’яснень першого заступника керівника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, який запевняє, що йдеться лише про стандарти для майбутніх реконструкцій та будівництв доріг і ніхто працюючі світлофори міняти не збирається.
Нині такий час, що владі треба бути дуже оперативною у роз’ясненні новин. Бо невдало озвучена одразу трактується крізь призму корупційних скандалів. Але світлофори не тільки тому зачепили нас за живе. Це частинка нашого буття, яка асоціюється з безпекою. Журналістка Коротко про глибше занурилась в тему.
Більшість водіїв різниці не помітять
Нові стандарти мають бути введені в дію з 1 травня прийдешнього року і стосуватимуться трьох виробників, які постачають в Україну світлофори.
– Технологічно це дуже просто, – розповідає Сергій Богдан, заступник директора зі збуту ТОВ “Багатопрофільне підприємство АТІЛОС”, яке виробляє світлотехнічну продукцію. – Всі виробники використовують світлодіоди, що світяться в певному спектрі. Вводиться новий стандарт – змінюється колір світлодіода.
Зелений має багато відтінків, зокрема смарагдовий, що походить від назви коштовного різновиду берилу. Вікіпедія трактує його як «синювато-зелений колір, напівпрозорий, з сильною насиченістю та яскравою склоподібною візуальною текстурою». Вважається, що такий відтінок буде помітніший на дорозі і краще сприйматиметься водіями. Автомобілісти з багаторічним стажем, правда, іронізують, що бачили ДТП, де винуватці запевняли, що не помітили червоного світла світлофора, але жодного разу ніхто не скаржився, що не помітив зеленого.
– Справа не в тім, – пояснює Сергій Богдан. – В Україні імплементовані технічні норми Євросоюзу, а там закладена саме така довжина світлового потоку, яка дає смарагдовий відтінок. Ми підводимо свої стандарти до цих норм. І це не просто так робиться. Обговоренння тривали кілька років, і наше підприємство брало в них участь.
На думку нашого співбесідника, галас піднято зарано. Самого наказу Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості замало, щоб новий стандарт вважався чинним.
– Якщо внесли зміни в ДСТУ, то потрібна постанова Кабміну, до якої буде прикладатися новий державний стандарт. ДСТУ бувають обов’язковим і необов’язковим до виконання. У старій редакції ДСТУ був обов’язковим, – пояснює Сергій Богдан.
Не бачать в цьому проблеми й інші експерти.
– Ніякої революції не станеться. Світлофори виходять з ладу і потребують заміни. Коли стандарт запрацює, замість поламаних будуть встановлювати нові. Якщо на одному перехресті буде зелене світло, а на наступному – його смарагдовий відтінок, більшість водії навіть не звернуть уваги на різницю, – вважає експерт з безпеки руху адвокат Вадим Володарський.
Цікаво, що революційні зміни наші світлофори мали пережити у 2018 році. Після кількох резонансних ДТП у аварійності на дорогах звинуватили… жовте світло. Геть відмовитися від нього запропонував тодішній заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк. Але далі дискусії «за» і «проти» реформа дорожнього руху не зрушила. Бо тоді б реально мали провести заміну геть усіх світлофорів.
Жовтий сигнал світлофора в Україні залишили. Фото: radiosvoboda.org
Через дорогу переводить… Карл Маркс
Якщо «смарагдовий» світлофор можна вважати нашим мінікроком в Євросоюз, то у різних країнах світу світлофори слугують не тільки регуляторами руху, а й своєрідними цікавинками, візитівками окремих міст. Наприклад, у Дрездені на світлофорі висвітлюється молода дівчинка з косичками. У Берліні – чоловік у капелюсі, який має власне ім’я – Ампельманн. Берлінці дуже цим пишаються. Також у Берліні є світлофор із 13 різними сигналами. Людина, що вперше опинилася перед таким дивом, розібратися в них нездатна. Тому перехожим допомагає спеціально приставлений до приладу поліцейський.
Карл Маркс дозволяє рух і забороняє рух у німецькому Трірі. Фото: соцмережі
У німецькому місті Трір можна знайти світлофор з впізнаваним зображенням Карла Маркса. Автор «Капіталу» народився у цьому місті, і пристрій встановили на честь його 100-річчя. У Бонні – батьківщині Бетховена – є світлофор з лицем великого композитора. У Відні деяких моралістів шокують світлофори, на яких зображені двоє чоловіків. Вони йдуть чи стоять, тримаючись за руки під сердечком, що символізує одностатеве кохання.
В іспанському містечку Саламанка вигадали світлофор для пішоходів, які не можуть відірватися від смартфонів – вмонтували світлодіоди в дорожнє покриття. Зелене чи червоне світло спалахує у смартфонозалежних просто під ногами. У Південній Кореї подбали про дальтоніків – секціям світлофору надають різні фігурні зображення. Спеціальна технологія дозволяє сприймати червоний колір як помаранчевий відтінок, а зелений – як синій.
До речі, синім свого часу був дозвільний сигнал світлофорів у Японії, але потім його перевели на зелений, бо так очам прийнятніше. Та за звичкою японці досі говорять на зелений – блакитний.
«Підніжний» світлофор у іспанській Саламанці. Фото: Соцмережі
Один у світі догори ногами
Установка світлофорів дозволяється як вертикальна, так і горизонтальна. Але є одне правило: червоне світло, тобто сигнал небезпеки, повинен мати перевагу. При горизонтальній установці він є першим зліва, при вертикальній – зверху над червоним. Так заведено в усьому світі. Виняток становить лише американське містечко Сірак’юс, точніше його район, населений вихідцями із Ірландії.
Світлофор тут був встановлений у 1925 році як належить. Але сталося непередбачене – мешканці регулярно розбивали вказівник, кидаючи в нього каміння. Через три роки спроб навести лад муніципалітет отримав від штату Нью-Йорк дозвіл перевернути світлофор догори ногами. І всі заспокоїлись. Ірландці сприймали панування червоного кольору над зеленим як панування Великобританії над Ірландією. І домоглися, щоб принаймні в Америці це було навпаки.
В пам’ять про ті події один з парків бунтівного містечка названий на честь метальників каміння. Їм навіть встановлений там пам’ятник.
.jpg)
Пам’ятник у Сірак’юс метальникам каміння, які добились перевернутого світлофора. Фото: uncoveringnewyork.com
Трохи фактів історії
Перший світлофор був встановлений 10 грудня 1868 року в Лондоні біля будівлі парламенту, щоб захистити депутатів від кінських бричок. Його винахідником став фахівець із залізничних семафорів Дж. П. Найт. Прилад також мав два семафорні крила. В горизонтальному положенні вони означали «стоп», а опущені під кутом 45° – рух з обережністю. У темний час доби запалювався газовий ліхтар, що обертався, подаючи сигнали червоного і зеленого світла. Через три тижні ліхтар вибухнув, поранивши поліцейського, який ним керував. На новий світлофор британці наважилися лише через 50 років.
Перша автоматична система світлофорів була запатентована в 1910 році Ернестом Сиріном із Чикаго. Його пристрій використовував написи Stop і Proceed, але не підсвічувався.
Винахідником першого електричного світлофора вважають Лестера Вайра із Солт-Лейк-Сіті. У 1912 році він розробив світлофор з двома круглими електричними сигналами червоного і зеленого світла.
Трикольорові світлофори вперше з’явилися в Детройті у 1920 році.
У Європі аналогічні дорожні регулювальники з’явилися в 1922 році у Парижі на перетині вулиці Ріволі і Севастопольського бульвару, а також у Гамбурзі на площі Стефана. Через п’ять років похизуватися таким змогло британське місто Вулвергемптон.
В Україні перший світлофор встановили у 1936 році у Харкові.
Перший у світі світлофор з’явився у Лондоні. Малюнок British Newspaper Archive/ londonist.com
