Українські полярники прибули в Антарктиду: з ними - біологиня з Рівненщини

На “Академіку Вернадському” почалася перезмінка річних експедиції. У ніч з 20 на 21 березня (за українським часом) наше судно “Ноосфера” доставило до станції 29-ту Українську антарктичну експедицію, яка має замінити колег з 28-ї УАЕ.

Найближчими днями триватиме розвантаження криголама. Полярники мають переправити на берег 50 тонн вантажів та 140 тонн пального, необхідних для наступного року зимівлі. Оскільки через рельєф дна “Ноосфера” не може підійти до причалів станції, усе це перевозитимуть моторними човнами від протоки Пенола, де зупинилося судно, до острова Галіндез, де розташований “Вернадський”.

Також вчені та фахівці 28-ї УАЕ передаватимуть справи команді 29-ї експедиції, повідомляє Національний антарктичний науковий центр

Доки “Ноосфера” йшла з Чилі до станції, учасники сезонного загону вже почали проведення запланованих досліджень з біології, геології та геофізики. Зокрема, були відібрані перші зразки фітопланктону для міжнародного проєкту з вивчення можливого поширення силіконів в Антарктиці. Робота сезонної експедиції триватиме під час перезмінки річних УАЕ, а також коли судно йтиме назад до Чилі.

Нагадуємо, що “Ноосфера” з 29-ю УАЕ на борту вирушила з порту Пунта-Аренас до Антарктики 15 березня. Крижаного континенту судно дісталося менше ніж за тиждень. Цього разу найбурхливіша в світі протока Дрейка була дуже прихильною до нашого флагмана і поводилася на диво спокійно. Полярники навіть жартували, що “пройшли Дрейком, як автобаном”:

- Протока Дрейка вважається однією з найштормовитіших, але нас вона зустріла хорошою погодою, а завдяки капітану та команді "Ноосфери" ми вдало проходили між штормами. Також важлива робота - це збирати зразки для подальших досліджень, тому поки ми йдемо морями-океанами мої колеги збирають важливі зразки і консервують їх. Однією з таких точок був острів Десепшин. Утворений завдяки вулканічний діяльності, має вигляд підкови або рогалика і відомий тим, що колись на ньому була велика китобійна база. Звичайно зараз від неї залишились руїни, а природа відвойовує свої території. І ось саме на Десепшені змогла зробити те селфі з пінгвінами про яке багато хто просив, тому тримайте.  Дякую всім, хто підтримує, піклується та захищає. Саме завдяки вам у команди є можливість проводити дослідження та розвивати українську науку, - розповіла на своїй фейсбук-сторінці наша землячка - біологиня зі Здолбунова Тетяна Баглай, яка є учасницею цієї експедиції.