Російський диктатор Володимир Путін хотів знищити Україну, а отримав її друге народження.
Таку думку висловив другий президент України Леонід Кучма в інтерв’ю BBC.
- Путін сьогодні хотів би, щоб усе, як у казці, якось відкрутилося, якось відігралося назад. Щоб 24-го лютого ніби не було.
Адже бліцкриг провалився, причому провалився внаслідок фатального прорахунку Путіна. Саме так - це був фатальний прорахунок у злочинних планах, а не якась там невинна "помилка", про яку говорять ті, хто хоче «зберегти обличчя» Путіну. Пізно. Не відкрутиш, не збережеш.
Якщо ж підсумувати одним реченням, то Путін хотів знищення української держави, а отримає він наше друге народження. Саме цим шляхом ми сьогодні йдемо - шляхом утвердження єдиної української нації, яка усвідомила себе і готова битися за власну ідентичність, - говорить Кучма.
За його словами, всі вісім років Україна мала готуватися до повномасштабної війни з Росією. Тоді б героїзм українсько армії можна було б підкріпити сучасним озброєнням, але цього не сталося:
- Колись я мав честь очолювати обидва легендарні флагмани нашої ракетно-космічної галузі - виробниче об'єднання "Південмаш" та конструкторське бюро «Південне».
Ці гіганти з блискучою історією були б здатні забезпечити українській обороні надійне майбутнє. Але в мене серце обливалося кров'ю, коли у розмовах з колишніми колегами я чув про абсолютну байдужість держави до цього інтелектуального та технологічного скарбу.
Ще можна було б якось пояснити відсутність зацікавленості влади космосом - коли економічна ситуація в країні непроста, поточні інтереси і справді можуть бути «приземлені». Ну гаразд, припустимо, життя тяжке і Україні не до космосу - але ж як щодо оборони?! Перебуваючи у стані хай латентно-гібридної, але ж реальної війни, Україна кричуще потребувала новітньої потужної зброї! Але держзамовлення не було.
А тим часом найновітніші розробки дніпровців включали такі позиції, які ми сьогодні мусимо «вибивати» в наших західних партнерів - наприклад, ракетні комплекси дальністю у сотні кілометрів.
Кучма застерігає українців, що не потрібно розраховувати на швидку смерть Путіна або на західні санкції, бо все це недієва перспектива. Для майбутнього України потрібна виключно перемога на полі бою:
- Перш за все - не треба розраховувати на те, що ось-ось помре Путін. Що санкції ось-ось економічно вб'ють Росію. Що російський обиватель раптом прозріє та вийде на антивоєнний протест. Нічого такого не буде. Україна має битися і вирішити усе на полі бою.
Звичайно, підсвідомо всім нам хотілося б, щоб кінець війні настав якнайшвидше, просто зараз, адже кожну мить може загинути ще один наш воїн на фронті, ще одна дитина під російським обстрілом. Але я не думаю, що війна скоро закінчиться. Те, як Путін гарячково збирає по тюрмах армію, а по східних автократіях - зброю, свідчить про те, що він все ще хоче вигризти якусь «перемогу».
Як війна може скінчитися? У конфліктах сучасного, цивілізованого світу зазвичай намагаються шукати рішення win-win, прийнятного результату, коли в тій чи іншій мірі перемагають усі, і немає переможених «вчисту».
Це не наш випадок. Надто багато приніс горя, руйнування і жахіть на нашу землю Путін. Вбито сотні українських дітей - не знаю, як після цього шукати компромісу. Градус вже піднято так, що у цій війні переможець може бути лише один - і я вірю, що саме ми будемо цим переможцем.
Для України неприйнятно залишати свої землі, а головне - своїх людей - під окупацією. Для російської влади неприйнятно виглядати в очах свого населення та Заходу невдахами та «лузерами», а саме це, на думку Кремля, означало б відхід з окупованих земель.
Причому ще ж кожна із сторін розраховує на власне посилення. Що далі, то більше західної зброї буде в нас, але ж що далі, то більше результатів різних мобілізаційних заходів та переходу економіки на військові рейки розраховує отримати і Росія.
Є різні чинники, які здатні кардинально вплинути на перебіг і тривалість війни - наприклад, успіх нашого анонсованого контрнаступу на Південь, звільнення Херсону. І, навпаки, наближення холодного періоду без постачання російського газу, перспектива політичних криз та виборів на Заході - все це теж може впливати на терміни припинення вогню, але вже навряд чи на нашу користь.
Не забуваймо, що зруйнувати єдність Європи, цілісність євроатлантичної спільноти - це одне з найголовніших завдань Кремля. І в арсеналі Путіна є не один інструмент, яким він намагається це робити - пропагандистська брехня і маніпуляції, залякування і шантаж.
Москві допомагає давня і суттєва корумпованість західних еліт російськими грошима (Шрьодер і Фійон - це лише видима частина цього айсбергу), неготовність «пересічного європейця» драматично втрачати у рівні комфорту та добробуту. Ми маємо усвідомлювати, що Захід для нас - джерело не лише неоціненної допомоги, а й потенційних проблем.
