Прагнення України до прискореного вступу до Європейського Союзу в рамках будь-якої мирної угоди зіткнулося з жорстким опором з боку урядів ЄС, які не хочуть відкривати скриньку Пандори з проблемами, які, на їхню думку, спричинить швидкий вступ.
Президент України Володимир Зеленський хоче, щоб 2027 рік був датою вступу до ЄС як частина врегулювання, яке припинить війну з Росією, сподіваючись, що це закріпить його країну в головному політичному клубі Європи та відкриє шлях до більшого процвітання, безпеки та стабільності.
Аналітики кажуть, що чіткий шлях до ЄС може бути життєво важливим для Зеленського в просуванні будь-якого мирного врегулювання українцям, особливо якщо – як очікується – Україна не поверне контроль над усією своєю територією або не приєднається до військового альянсу НАТО.
Але уряди ЄС, включаючи важковаговиків Францію та Німеччину, приватно висловлювали скептицизм щодо запланованої реформи процесу вступу, яка скоротить шлях України до членства, кажуть дипломати. Приватно вісім європейських дипломатів висловили занепокоєння столиць ЄС щодо цієї ідеї.
Серед їхніх занепокоєнь є те, що Україна та інші країни не продовжуватимуть реформи , такі як боротьба з корупцією, якщо їм вже надано членство в ЄС.
Віце-прем’єр-міністр України та головний переговірник ЄС Тарас Качка заявив, що Київ готовий врахувати занепокоєння членів ЄС . Він запропонував такі запобіжні заходи, як система моніторингу для перевірки дотримання Києвом демократичних стандартів та перехідний період, перш ніж він отримає сільськогосподарські субсидії ЄС.
Але він сказав, що політичне зобов’язання щодо дати членства буде важливим.
«Це необхідно для мирного процесу, для встановлення довготривалого та справедливого миру в Європі», – сказав він.
Поточний процес приєднання до економічного блоку зазвичай є тривалим і бюрократичним, навіть у простих випадках, що включає роки детальних переговорів та правових реформ для відповідності демократичним та економічним стандартам ЄС.
Кожен крок процесу приєднання, який поділено на розділи та кластери політичних питань, також вимагає схвалення всіх членів ЄС. Угорщина заблокувала шлях України на ранній стадії цього процесу.
За словами дипломатів, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, голова виконавчої влади блоку, запропонувала переглянути цей процес за зачиненими дверима.
Замість того, щоб спочатку провести всі необхідні реформи, країна може приєднатися до ЄС після виконання деяких мінімальних вимог, але з обмеженим доступом до фондів ЄС та прийняття рішень, доки не виконає всі критерії членства.
Це могло б полегшити швидке приєднання України та інших країн, таких як Молдова, Чорногорія та Албанія , хоча ціль Зеленського – 1 січня 2027 року – все ще буде нереалістичною, тим більше, що всі 27 нинішніх членів ЄС повинні ратифікувати будь-який документ про приєднання.
Качка припустив, що Україна може принаймні підписати договір про вступ з ЄС наступного року, навіть якщо ратифікація та інші кроки можуть зайняти більше часу для реалізації.
Але аналітики та дипломати не бачать особливого інтересу до таких сміливих кроків, зокрема до запропонованої фон дер Ляєн реконструкції, відомої як «зворотне розширення», оскільки вона перевертає процес з ніг на голову, дозволяючи країні приєднатися до того, як вона виконає всі чинні критерії.
«Зростаюча підтримка популістських та антирозширених партій у кількох столицях змушує уряди обережно ставитися до того, щоб їх не сприймали як такі, що прискорюють процес, на який вони ще не отримали громадської згоди», – сказала Анастасія Почумбан, наукова співробітниця Німецької ради з міжнародних відносин.
«Концепція зворотного розширення мертва», – сказав один дипломат ЄС. «Також немає підтримки для визначення конкретної дати вступу».
Минулого тижня Фон дер Ляєн спробувала пом’якшити очікування в Україні. Вона публічно заявила Зеленському, що «дати самі по собі неможливі», навіть попри те, що вона високо оцінила реформи країни посеред війни.
Тим не менш, очікується, що Комісія продовжуватиме наполягати на шляхах вступу Києва до ЄС протягом наступних кількох років, стверджуючи, що членство зміцнить блок у військовому плані на тлі побоювань, що Москва може наступним нападом на члена ЄС.
Дехто каже, що модель поступової інтеграції, за якої країни-кандидати беруть участь у дедалі більшій кількості програм та зустрічей ЄС, перш ніж приєднатися до клубу, може бути більш доцільною.
