Є професії, які завжди затребувані. До них належить і фах вчителя. Чи не тому Рівненський державний гуманітарний університет, в якому вчать майбутніх педагогів, має найбільшу кількість абітурієнтів. Про переваги навчання у РДГУ розповідає ректор університету Руслан Постоловський.
— Пане ректоре, минулого року під час вступної кампанії РДГУ прийняв найбільшу кількість заяв від абітурієнтів. Цього року передбачаєте такий самий ажіотаж? — У 2012 році до нашого університету абітурієнти подали понад 10600 заяв. За останні три роки за кількістю заяв абітурієнтів наш університет входить до двадцятки найбільш популярних навчальних закладів України. Ми навіть отримали грамоту Міністерства освіти за добре проведену вступну кампанію. Думаю, цього року також буде не менше 10 тисяч заяв. Вагому роль у цьому відіграє можливість подавати документи в електронному вигляді. Бо половина наших студентів — із сусідніх областей і навіть віддалених регіонів. Завдяки чіткій і злагодженій роботі приймальної комісії торік черг під час здачі документів не було. Ніхто ночувати не лишався, хоч попередньо ми і передбачали таку можливість. Цього року проблем із чергами не буде також. Хоча ми радимо абітурієнтам і батькам подавати заяву через Інтернет. Це зекономить і час, і гроші вступників. — РДГУ має чимало спеціальностей, і не тільки педагогічних. Цікаво, які з них найпопулярніші? — Найбільші конкурси під час вступу у нас на психологію, іноземну мову, історію та дошкільну освіту. Ці спеціальності нині користуються попитом на ринку праці. Зрештою, як і всі педагогічні. Нині є дефіцит вчителів, особливо в сільських школах. Інша справа, що у віддалених селах не створено належних умов для роботи молодих спеціалістів. Але і в містах бракує деяких фахівців, наприклад, вчителів хімії. У нас є фізико-хімічний факультет, і його випускники точно без роботи не лишаються. На часі також спеціальності, пов'язані з прикладною математикою та інформатикою, тож абітурієнти, які оберуть для себе цей фах, без сумніву, зможуть працевлаштуватися. — Нові спеціальності в РДГУ відкривали? — З минулого року діє два нових напрямки підготовки — корекційна освіта, тобто підготовка логопедів, дефектологів, та здоров'я людини, на якому навчають реабілітації. У цьому році ми також відкрили соціальну педагогіку, управління освітою та музеєзнавство. Загалом у нашому університеті є 24 спеціальності. — Які структурні підрозділи має університет? — У нас є кілька структурних підрозділів: Дубенський коледж, Сарненський педагогічний коледж, Рівненське музучилище, Дубенський коледж культури і мистецтв. Студенти цих закладів навчаються за інтегрованими навчальними планами і після закінчення можуть здобути вищу освіту у нашому університеті за скороченою програмою — за два-три роки. До речі, при вступі в університет такі студенти здають лише один екзамен — з обраного фаху. — Скількох абітурієнтів університет зможе прийняти на навчання цього року? — Хоча ми очікуємо на 10 тисяч заяв, ліцензійний набір дозволяє нам набрати трохи більше як півтори тисячі першокурсників. До речі, у нас найбільше серед університетів області бюджетних місць — 1100. Загалом в РДГУ навчається 11 тисяч студентів. — Чи всі довчаються до випускного? — На жаль, щороку доводиться відраховувати чимало студентів. Лише у цьому навчальному році з університету відраховано через неуспішність 160 осіб. У нас основна вимога до усіх — якісне навчання. В університеті дуже добре розвинене студентське самоврядування, можна сказати, ми побудували демократичну систему стосунків між викладачами і студентами. Тому чесність в оцінюванні знань студентів у нас дуже добре контролюється. — Із виплатою стипендій проблем немає? — Наш стипендіальний фонд чималий: близько одного мільйона гривень на місяць дає держава, ще 360 тисяч виділяємо ми. Як відомо, стипендії у студентів педагогічних спеціальностей вищі, ніж у інших. Аби доплачувати різницю, ми й виділяємо такі суми. На жаль, ще коли міністром освіти був Іван Вакарчук, запровадили систему, що у вишах лише 70% студентів-бюджетників мають отримувати стипендію. На більше держава не виділяє грошей. А якщо на стипендію заслуговує більше 70% студентів? Ми не дозволяємо, щоб ті, хто вчиться, у нас лишилися без винагороди — виплачуємо за кошти університету. Крім того, щороку близько двадцяти найкращих студентів нашого університету отримують стипендії від Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, міського голови та голови обласної державної адміністрації. — Чи мають можливість студенти брати участь у закордонних програмах обміну? — РДГУ має потужні зв'язки із закордонними вишами. Особливо тісна співпраця із Францією. До нас щонайменше чотири-п'ять разів на рік приїздить французький аташе, спілкується із студентами французької філології. А ті, у свою чергу, влітку їдуть на практику до Сорбонського університету. За підтримки міжнародних університетів у нас відкрили французький, російський та німецький центри. Інститут Гете в Україні відкрив в РДГУ спеціальну аудиторію, зайшовши до якої, немовби і справді потрапляєш до Німеччини. Після того як студент проходить курси у цих центрах, він отримає спеціальний сертифікат про знання мови. Навчання платне, проте для наших студентів — плата мінімальна. До речі, навчатися у центрах може будь-хто, не лише студенти нашого закладу. Варто лише записатися у групу. Серед наших студентів популярні різноманітні літні програми обміну. Щороку близько тисячі тих, хто у нас навчається, їде за кордон. Ми у цьому їм всіляко сприяємо. Зокрема, дозволяємо раніше скласти сесію. От уже підписав кілька сотень дозволів. — Нині університети дозволили студентам вільно обирати дисципліни. У вас така система діє? — Наші студенти можуть відвідати будь-які лекції, які їм подобаються. На початку семестру вони записуються до групи і наприкінці разом з усіма здають екзамен або залік. Окрім того, у нас є можливість вільно вибирати третину дисциплін, передбачених навчальним планом. Наприклад, сюди входять фізкультура та друга іноземна. — РДГУ має найбільшу кількість студентів серед вишів Рівненщини. Половина з них — з віддалених районів та інших областей. Чи вистачає на всіх гуртожитків? — Звісно, поселити усіх наших студентів, які живуть за межами Рівного, у нас немає можливості. Проте майже всім, хто просить, даємо місце у гуртожитку. А багато віддають перевагу квартирам, чи добираються щодня додому, як-от здолбунівці. Коли ми розподіляємо місця у гуртожитках, а у нас їх сім, то перевагу надаємо студентам з віддалених районів та інших областей. — У приміщенні п'ятого гуртожитку діяв профілакторій для студентів… — Він і досі працює. Нині майже не збереглися пільги для дітей із Чорнобильської зони, тому ми стараємося їх принаймні пролікувати у профілакторії безкоштовно. Місяць студент може жити у цьому профілакторії, годують там тричі на день. Путівки розподіляє студентський профком. Для студентів-непільговиків путівки платні, але сума символічна. — Нині уявити навчання без Інтернету важко. В РДГУ немає безкоштовного доступу до Всесвітньої павутини? — В університеті діє потужна комп'ютерна аудиторія. Коли до нас приїздять представники столичних вищих навчальних закладів, то стверджують, що у них такого немає. Також у гуртожитки ми провели за кошти університету Інтернет. Користування ним для студентів безкоштовне. Проте не варто забувати, що студенти навчаються не лише завдяки Інтернету. В університеті є велика наукова бібліотека, книжковий фонд якої нараховує понад 600 тисяч примірників. Та й відпочивати нашим студентам від навчання є де. По-перше, університет розташований у центральній частині Рівного. По-друге, на території студмістечка є власні магазини та кафе, два спортивних майданчики, спортзал і тренажерний зал. Зараз працюємо над тим, аби відкрити базу відпочинку на Білому озері. Студенти могли б їздити туди відпочивати влітку, а дехто навіть проходити практику. — В більшості державних університетів кількість платних і бюджетних місць майже однакова. Чому в РДГУ контрактних місць до 40%? За такої кількості абітурієнтів, можливо, доцільніше було би збільшити ліцензійний обсяг? — Очевидно, це не був би ефективний крок. Більшість абітурієнтів прагнуть вступити на бюджетну форму навчання. Якщо ж дитина може претендувати лише на платне місце, батьки обирають виші, де плата менша. Часто це слабші університети і, зрештою, батьки роблять помилку, економлячи на освіті власної дитини. Тим не менше, сильні виші страждають. На сході країни, наприклад, через малу кількість студентів-контрактників університети не можуть покрити навіть витрати на комунальні послуги. Держава не може стовідсотково профінансувати університети і ще й забирає у них можливість самостійно заробляти. Наприклад, ми не схвалюємо обмеження, які ввели із ЗНО, коли абітурієнт, який не набере певної кількості балів на тестуванні, не може вступати до вищого навчального закладу. Університети таким чином втрачають велику кількість студентів. Бо тести ЗНО інколи недосконалі, під час здачі діти відчувають напругу і можуть помилятися. А недобрав півбала — і дорога до ВНЗ закрита. — Тобто у студентів, які недобрали один бал, наприклад, немає жодних шансів навчатися в університеті? — В принципі є. Для цього потрібно подати апеляцію. Можливо, під час детальнішого аналізу роботи абітурієнтові додадуть кілька балів. Окрім того, є абітурієнти, які можуть вступати до університету без ЗНО. Наприклад, особи, які здобули повну загальну середню освіту у 2007 році і раніше, громадяни України, звільнені зі строкової військової служби у рік вступу до ВНЗ, військовослужбовці, які хочуть навчатися на заочній формі, та ті, хто через стан здоров'я не зміг пройти тестування. — Як ректор, що б ви порадили цьогорічним абітурієнтам при вступі? — Перш за все, обрати спеціальність, близьку до душі, а заодно той навчальний заклад, який дасть максимальні знання, професійні вміння та забезпечить незабутні враження про студентські роки. Впевнений, що Рівненський державний гуманітарний університет — один із таких навчальних закладів.
