Урок смерті

1668 0

Ми у соцмережах:

Урок смерті

Чи здатний на жорстоке вбивство 14-річний школяр, невисокий і худорлявий, який захоплюється вирощуванням квітів і грою на скрипці, а насилля бачив лише у фільмах-бойовиках? Слідчі стверджують, що хлопець сам зізнався у вбивстві двох жінок — матері та бабусі свого шкільного товариша, і є для цього звинувачення достатньо доказів. Друзі та вчителі й надалі сумніваються, не можуть усвідомити, що дитина могла стати холоднокровним вбивцею. Надто багато запитань викликає ця страхітлива історія — і не тільки у слідчих, не тільки у тих, хто знав хлопця і забитих ним жінок, а й у сторонніх людей, бо з цієї кримінальної історії випливають і соціальні проблеми.

Ціна життя — 20 гривень?
48-річна Тетяна та її 82-річна мати Любов Нікітіни померли 30 січня передобідньої пори у власній оселі на вулиці Драгоманова, 23. Їхні понівечені тіла у калюжах крові побачив першим 14-річний Віктор, син та онук вбитих, що забіг на хвилину додому зі школи під час перерви. За мить навколо осиротілого підлітка вже метушилися сусіди. Одні втішали дитину, інші телефонували на «швидку» та у міліцію. Що сталось — достеменно не знав ніхто. Незадовго до того сусіди чули з квартири Нікітіних шум та крики, але подумали, що мати з дочкою посварилися. Тому-то згодом сусіди й висловили припущення, що під час сімейної сварки пенсіонерка чимось важким проломила голову дочці, а опісля вирішила накласти на себе руки. Попервах цю версію, як одну з можливих, розглядали і правоохоронці, сказав прокурор м.Рівного Віталій Войтюк, але швидко від неї відмовилися. — Смертельна черепно-мозкова травма і ножові поранення у Тетяни Нікітіної, численні ножові поранення на тілі її матері, а також повний розгардіяш у квартирі та кілька 50-гривневих купюр у калюжах крові переконливо доводили, що жінок замордував хтось сторонній, найвірогідніше — під час грабежу, — повідомив прокурор-криміналіст Микола Якимчук. Увечері того ж дня за підозрою у скоєнні подвійного вбивства міліція заарештувала …14-річного рівнянина Володимира, нерозлучного з дитинства товариша сина та внука загиблих. Затриманий не став відпиратися. А написав явку з повиною, і під час відтворення вбивства детально розповів і показав слідчим, яким чином та в якій послідовності завдавав жінкам смертельних поранень. З’ясувалося, що Тетяна Нікітіна, побачивши у вічко кращого товариша сина, власноруч відчинила броньовані двері до своєї оселі і щойно повернулася спиною до дверей, звалилася замертво від удару залізякою по потилиці. На шум з однієї з кімнат вибігла бабуся, їй дісталося кілька поранень ножем. Штрикання ножем у беззахисне старече тіло продовжувалося й опісля, коли підліток тягав пенсіонерку по квартирі та вимагав показати, де заховані гроші, понад 6 тисяч доларів, начебто зібраних Нікітіними для купівлі більшої квартири. Ветеран війни та учасник бойових дій Любов Нікітіна, хоч і терпіла повільну мученицьку смерть, поступатися малолітньому грабіж нику не забажала. А пожбурила йому в лице лише сотню-другу гривень, що були в оселі на прожиття. У відповідь — останній удар ножем, який поклав край стражданням пенсіонерки. Оселю з двома трупами підліток залишив з однією 20-гривневою купюрою. Решту не підібрав — були вони заплямовані кров’ю. Все це розповів слідчим сам Володимир.
Школа не винна
Директору школи, де навчалися і Володимир, і осиротілий Віктор, аналіз трагедії дається нелегко. Вже не для слідчих, а для себе та всього педколективу навчального закладу Андрій Нагорний вкотре намагається збагнути, як його учень зважився на вбивство, і не може. — Насамперед, я досі не впевнений, що вбивство — насправді справа рук Володимира, — говорить директор школи. — Можливо, там був ще хтось дорослий... Але з’ясовувати це слідчим. Я можу стверджувати лише той факт, що Володимир жодного разу не викликав у вчителів якогось занепокоєння і не належав до числа близько двадцяти «схильних до правопорушень» з усіх 1300 учнів школи. Шкільному психологу не було потреби приділяти йому більше уваги ніж іншим. Втім, судіть самі. Володимир — невисокий, на зріст близько півтора метра, худорлявий підліток. Ріс у нормальній, достатньою мірою забезпеченій сім’ї. Мати — шеф-повар у престижному кафе, батько — охоронець однієї з фірм. Хлопець захоплювався вирощуванням квітів, вчився грати гри на скрипці, додатково брав уроки гри на гітарі у приватного репетитора. У школі вчився посередньо, але задніх не пас, уроки пропускав вкрай рідко, здебільшого з поважних причин. Завжди чемний і слухняний, не ображав дівчаток і менших, не був забіякою. Це вже зараз, після арешту Володимира, деякі школярі вважають, що у ньому щось-таки було подвійне, що вони його до кінця не знали. Я ж думаю, що це було не щось більше від окремих проявів звичайного юнацького максималізму. Якщо ж говорити про конкретний негатив, то це скоріше захоплення, притаманні більшості сучасних хлопчаків-підлітків. Надмірне захоплення комп’ютерними іграми, низькопробними бойовиками та серіалами, в більшості з яких невиправдано ідеалізуються негативні персонажі. Ска жімо, не є таємницею, що зараз більшість підлітків сильно захоплені «Бригадою». Герої цього фільму «Бєлий» і «Космос» стали для хлопчаків справжніми кумирами. Втім, все це належить до загальної проблеми нашого суспільства. Втрата раніше існуючих цінностей та ідеалів, коли діти вже не бажають бути космонавтами і вченими, лікарями і педагогами, а не задумуючись і не соромлячись кажуть, що непогано було б стати кілером, сутенером і т. д. Тим часом, система виховання дітей у державі не зовсім продумана і досконала, а щоб змінити все на краще, не вистачає коштів...До речі, про гроші. Якщо Володимир справді вбивця, то виною тому лише вони. Деякі з його однокласників сказали, що з місяць тому він сказав, що непогано було б когось пограбувати, щоб мати достатньо грошей на зали комп’ютерних ігор. Хто ж знав, що це не звичайне бахвальство, а установка на скоєння злочину. А тут ще надмірна щедрість і довірливість Віктора. Бувало, брав він потайки від матері з дому гроші, але не жалкуючи витрачав їх спільно з товаришем. Довіряючи Володимиру, він і про зібрані на купівлю квартири гроші розповів... Скоєне вбивство — це й жорстокий урок для дітей. Вони немов отямилися і чітко усвідомили, що таке необдуманий крок і наскільки легко себе та когось занапастити. Що це лише у кіно злочин може виглядати мало не романтично, насправді ж це завжди страшно і боляче. Боляче для всіх.
Батьки підозрюваного — приголомшені
Батьки підозрюваного у вбивстві, як видалося директору школи, не мають сумніву щодо його вини. Як це не дивно виглядає, але вони не чіпляються за кожну ниточку, не вірять до останнього, що їхній син не причетний до трагедії. — Що я можу вам сказати? Питайте в міліції, я й сам не знаю, що й як трапилось, — відповів пригнічено батько підозрюваного журналісту «РВ». У понеділок мама ходила в школу просити пробачення за свою дитину. За те, що вона його народила, і за те, яким, як з’ясувалося, виростила. Жінка твердила, що краще б вона померла, що куди краще зараз замордованим, бо вони вже на небесах. Натомість їй тепер все життя нести цей хрест, терпіти осуд від людей та ніколи не зазнати прощення. А ще кажуть, що мати Володимира хотіла прийти у міське управління освіти, щоб зв’язатися через нього з опікунською радою і ...знайти опікуна для своєї дитини. Мовляв, вона все збереже за сином, і квартиру, і достаток сім’ї, буде носити йому передачі в тюрму, а якщо його випустять, одягатиме та годуватиме, але вважатися мамою вже не хоче... Що це: усвідомлене рішення дорослої людини чи потьмарення свідомості нещасної жінки — невідомо. Схоже, що останнє. ...Любов і Тетяну Нікітіних ховали у середу на міському цвинтарі. Щойно священик закінчив проповідь, як у небі високо над трунами з’явились дві пташки, зробивши прощальний круг, зникли за обрієм. Однокласники обох хлопців — Віктора та Володимира, які прийшли віддати останню шану вбитим, виглядали також пригніченими. А може, в цей сумний день вони просто подорослішали...

Коментарі
Василь КУНДИК, заступник начальника управління прокуратури Рівенської області: — За частиною 2 статті 115 Кримінального кодексу, тобто за фактом умисного вбивства двох осіб, прокуратура порушила кримінальну справу. Ми знайшли свідків, які бачили, як Володимир заходив того дня у будинок. А напередодні хлопець розповідав своїм одноліткам, що має намір скоїти пограбування. Віктор МАТВІЄНКО, заступник начальника обласного управління карного розшуку: — Ми вилучили по справі два пневматичних пістолети. Щоб купити їх, Володимир взяв у свого товариша гроші у борг. Один пістолет залишив cобі, інший віддав старшому двоюрідному брату. Зброя дуже схожа на бойову. Навіщо вона була підлітку? Вочевидь, готувався до скоєння злочину. В’ячеслав ФІЛОНОВ, вчитель фізики: — Володимир був вихованим хлопцем. За три роки я не спостерігав якоїсь грубої поведінки, хоча він міг інколи, як і інші хлопчаки, втекти з уроків. Якихось передумов для скоєння ним злочину я не бачу і зараз не вірю, що це він вбив жінок. Оля, шкільна товаришка підозрюваного: — Володимир був добрим та вихованим хлопцем, золотою дитиною. Він не міг нікого вбити. Він веселий, любить жартувати. Олена БРАГІНА, адвокат Володимира: — Жодного тиску на Володимира працівники міліції не чинили. Допит проводився у моїй присутності. Володимир поводився на диво спокійно, впевнено, він комунікабельний, йде на контакт, робив навіть спроби жартувати, розповідає, як все відбувалось.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також