Устя вже найближчим часом може стати «живою» річкою. Якщо програми з її відновлення не розтягувати у часі, а вирішувати у максимально стислі терміни. Такої думки дотримується колишній голова Рівненської облдержадміністрації Микола Сорока.
Річка, яка протікає через наш обласний центр, має останній, 5-й клас забруднення, тобто за всіма показниками вона вже втратила здатність до самоочищення. А щовесни Устя нагадує про себе підтопленням споруд на більш як десяти вулицях Рівного. — Внаслідок цього відбувається заболочення значних ділянок землі, розвиваються небезпечні геологічні процеси, пошкоджуються і руйнуються будівлі та мережі, погіршується стан забудованих територій та санітарні умови проживання людей, — говорить Микола Сорока. — За останні роки площа підтоплених територій збільшилась із 28 до 35 гектарів. Тому програму очищення Усті потрібно не розтягувати в часі, а вирішувати комплексно і оперативно. Для цього насамперед варто деталізувати помісячно графік виконання робіт та надходження на них коштів. Рівне — обласний центр, де є багато фахівців водної галузі. Національний університет водного господарства та природокористування готує сотні молодих спеціалістів, на кафедрах працюють вчені та досвідчені фахівці. Єдине, що гальмує роботу — це дефіцит коштів. Хоча незважаючи на затратність проектів із очищення річки, загальна економічна ефективність відновлювальних робіт сягнула б понад 10 мільйонів гривень. Адже приблизно саме стільки матеріальних збитків завдає річка внаслідок регулярних підтоплень. За словами Миколи Сороки, необхідно спрямувати всі сили на відновлення природних властивостей річки та запобігання підтопленню територій. Для цього насамперед потрібно очистити русло річки, зменшити несанкціоновані скиди неочищених зливових та каналізаційних стоків, відведення дренажних вод. Також варто зайнятися будівництвом гідротехнічних споруд, які б дозволили збільшити швидкість течії Усті. Адже основною причиною підтоплення житлових районів міста є те, що вода у річці практично стояча. А щоб відновити річкову течію, потрібно реконструювати шлюз, який розташований у місці, де Устя впадає у Горинь. — Я неодноразово спілкувався з фахівцями, які займаються проблемою відновлення Усті, — розповідає Микола Сорока. — Всі вони одностайно заявляють, що потрібно терміново реконструювати і аварійний шлюз, який знаходиться на Басівкутському озері. Разом із цим доцільно було б тут спорудити міні-гідроелектростанцію, яка б забезпечила дешевою електроенергією навколишні райони міста. Також ГЕС дозволила б освітлювати всі вулиці обласного центру за економічно вигідними тарифами. Як стверджують фахівці, основними причинами погіршення якості води в Усті є недостатня ефективність роботи очисних споруд підприємств міста, незадовільний стан каналізаційних мереж, насосних станцій та споруд зливової каналізації, а також неорганізовані скиди забруднюючих речовин. — Нині Устя перебуває у дуже жахливому стані, тому зараз не варто займатися пошуком винних у цій ситуації, а спільними зусиллями рятувати її, — вважає Микола Сорока.
