На Рівненщині немає підприємства, яке б утилізовувало небезпечні медичні відходи, яких через коронавірус суттєво побільшало. Лікарні, які після реформи стали самостійними некомерційними підприємствами, закуповують відповідну послугу у товариств, що діють в інших регіонах. Обходиться це у десятки тисяч гривень.
Медичні відходи поділяються на чотири види. Частина з них не становить небезпеки, проте більшість все ж потребує спеціальної утилізації. У першу чергу, йдеться про ті відходи, які контактували «із біологічними рідинами», тобто після лікування хворих на коронавірус, інші віруси чи інфекцію. Також частина відходів несе можливі хімічні, токсичні, канцерогенні і радіаційні загрози. «Неправильне поводження з медичними відходами може мати серйозні наслідки для громадського здоров’я як через прямий вплив, так і негативну дію на стан екології», — йдеться на сайті Центру громадського здоров’я МОЗ України.
В Україні, за даними ЦГЗ, є лише один медзаклад, який має ліцензію на поводження з небезпечними медичними відходами, як-от після COVID. Інші, в тому числі й рівненські, підписують угоду з ліцензованими підприємствами, які переважно захоронюють ці відходи. За кордоном же практикують інше: спалювання, обробку парою (автоклавування) та обробку дезінфекційними розчинами. Автоклавування планують робити більш розповсюдженим і в українських лікарнях, аби зробити процес утилізації усіх медичних відходів більш децентралізованим та оптимальним. На Рівненщині 23 заклади мають такі автоклави. У Сарненській ЦРЛ та Дубровицькій ЦРЛ також є два інсинератори, де спалюються відходи.
За словами заступниці начальника обласного управління охорони здоров’я Олени Гандзюк, для утилізації відходів так званої категорії B (епідемічно небезпечних медичних відходів, які утворилися, зокрема, і через коронавірус) рівненські медзаклади підписують договори з підприємствами, які мають ліцензію на утилізацію. Оскільки таких підприємств на Рівненщині немає, відходи вивозять в інші регіони. Наразі утилізовано вже понад 10,5 тонни відходів, пов’язаних з COVID.
Як зазначає пані Гандзюк, підприємства, з якими працюють рівненські лікарні, приватні. Подібних державних немає. Кожен заклад обирає собі підрядника самостійно. За словами заступниці, відсутність підприємств з утилізації на Рівненщині створює певні незручності для лікарень, проте чому досі подібного не створили в області, не знає.
Рівненська центральна міська лікарня має найбільше відходів, пов’язаних з лікуванням хворих на коронавірус. З початку року заклад уже підписав два договори на послуги з вивезення та утилізації біохімічних відходів та зі знешкодження матеріалів, приладів, тари, голок та засобів індивідуального захисту. Обидва — з одеським товариством «НВК Укрекопром» на загальну суму 292 тис. грн. Підприємство має вивезти з міської лікарні понад 20 тис. кг відходів. Торік міська лікарня підписала з цим же підприємством договір на понад 200 тис. грн, а також ще два договори з київським ТОВ «Екологічні переробні технології» — на близько 140 тис. грн.
Сарненська ЦРЛ, яка має інсинератор, наприкінці минулого року уклала також договір на утилізацію медичних відходів, з якими сама не справиться, — з черкаським товариством «Олестас Еко» — на суму 50 тис. грн. А от Дубровицька ЦРЛ, яка не є лікарнею першої черги для лікування хворих на COVID, підписала договір з тернопільським підприємством «Альфа» лише на 700 грн.
Дубенська ЦРЛ, яка лікує хворих на коронавірус, на початку року підписала дві угоди на утилізацію відходів, загалом на 200 тис. грн. Як і Рівненська міська лікарня, співпрацюватиме уже другий рік з одеським «Укрекопромом».
Олеся АНТОНЕНКО.
