Повідомлення про здійснені, а більше, про відвернуті терористичні акти стали такими ж буденними, як раніше рапорти про здані в експлуатацію будівельні об’єкти, а в недавні часи — про поїздки нашого всенародно обраного по регіонах задля прийняття від громадян глибокої вдячності за турботу. Сьогодні всю цю щоденну радість замінив суцільний терор. Як не почув зранку в новинах про теракт або спробу теракту, то вважай, що не снідав.
Повідомлення про здійснені, а більше, про відвернуті терористичні акти стали такими ж буденними, як раніше рапорти про здані в експлуатацію будівельні об’єкти, а в недавні часи — про поїздки нашого всенародно обраного по регіонах задля прийняття від громадян глибокої вдячності за турботу. Сьогодні всю цю щоденну радість замінив суцільний терор. Як не почув зранку в новинах про теракт або спробу теракту, то вважай, що не снідав. Власне, нам і раніше щодня повідомляли про війни, вибухи, зіткнення і тому подібні речі з усіх континентів. Але ж тоді все було при місці. Стріляли і вбивали там, де була війна або нестабільний політичний режим. Тому можна було все життя мирно і спокійно існувати, спостерігаючи за реальним смертовбивством лише по телевізору. Нинішній всесвітній терор цікавий тим, що може виявитися де завгодно. Ніколи не знаєш, що наступного разу вигадають ті терористи, де вони спробують щось підірвати чи підпалити. А тому терор передбачає превентивні заходи. Хто бував останнім часом у Москві, той знає, що це таке. Там у терористичних намірах можуть запідозрити будь-кого з усіма неприємними для підозрюваного наслідками. В той же час кожне пошкодження водогону чи каналізації, вимкнення світла чи інший результат побутового і службового нехлюйства розглядається тепер насамперед як можливий терористичний акт чи спроба такого акту. Навіть ексгібіціоністи по кущах тепер піднялися у своєму статусі й теж претендують на терористів. Чи довго очікувати подібного у нас? Якби нашим «бійцям невидимого фронту» трохи більше кмітливості, ми б давно знали, що розкурочений і перетворений у танкодром проспект Миру в центрі Рівного є не наслідком повної некомпетентності керівників комунальних служб, а способом боротьби проти терору. Бо тепер терористу швидко дістатися від вокзалу до центру міста неможливо. Розуміти треба — з терором боремось. А тепер давайте кожен виглянемо із вікна і означимо в радіусі сто метрів антитерористичні заходи міської влади у вигляді організації завалів сміття, несподіваних ям і провалів і тому подібного. Теоретично на терористів можна списати все нехлюйство влади за останні п’ятдесят років разом із вкраденими при цьому будматеріалами та розбазареними коштами. Скажу вам, що це добре. Нас таким чином підготували до найгіршого. Уявіть вибух посеред чисто вимитого Амстердаму. Купа сміття, розкурочені бетонні конструкції, пил, бруд, дим. Словом, повний хаос і дезорганізація. У нас же таке в центрі міста вже чотири роки — котловани, бруд, пилюка, арматура. І без всяких вибухів. І ми спокійно переступаємо через усе це чисто вимитим взуттям і холоднокровно прямуємо в обраному напрямку подібно піхотинцю, який переступає через колючий дріт та інші оборонні пристосування супротивника. Виходить, до терору ми готові. Тому, напевно, нічого у нас в місті й не вибухає. Нехай і надалі Рівне зберігатиме напівфронтовий вигляд. Щоб випадковий терорист подумав, що тут вже побували його колеги. І їхав собі далі.
