У більшості цивілізованих країн собаки бійцівських і деяких службових порід заборонені. До таких собак належать бультер’єри, різеншнауцери, боксери, німецькі вівчарки, стаффордширські тер’єри, аргентинські доги. В усьому світі зростає розуміння того, що утримання такого собаки дорівнює володінню зброєю і потребує такої ж відповідальності.
У Німеччині в 2001 році заборонили городянам тримати собак бійцівських порід. Собаки, що були заведені до указу в обов’язковому порядку, пройшли ветеринарний контроль. Деяким було дозволено дожити, деяких відправили на дресирування, а інших просто приспали. Крім того, власники залишених живими собак сплачують величезний податок — близько однієї тисячі двохсот марок на рік.
У Новій Зеландії влада ще в 1997 році після низки нещасних випадків заборонила жителям утримувати собак бійцівських порід: пітбультер’єрів, японських тодзі й бразильських філья. Ці собаки підлягають знищенню, а собаки з домішкою їхньої крові будуть стерилізовані.
Торік у Франції також була введена заборона на утримання бійцівських собак і ввели обов’язкову стерилізацію пітбулів. У Великобританії ще з 1991 року заборонені всі бійцівські собаки, але саме бультер’єр до них там не належить, і тому ця порода успішно розводиться і дуже широко поширена.
У Латвії торік також заборонили «утримувати, плодити і ввозити» у країну собак порід пітбультер’єр, аргентинський дог, бразильський філ, американський стаффордширський тер’єр, а також змішання цих порід.
