Дівчача кадетська збірна України з баскетболу (вік спортсменок до 16 років) посіла десяте місце у Дивізіоні В на чемпіонаті Європи, що завершився у Чорногорії. Українська команда обіграла суперниць з Норвегії, Албанії, Боснії та Герцеговини, Швейцарії, Чорногорії, а також поступилася Білорусі, Фінляндії та Естонії. Керував діями українок на чемпіонаті Європи рівненський тренер Валерій Жартун.
У його команді до Чорногорії поїхало одразу шестеро рівнянок — Владислава Кіба, Дарія Дубнюк, Ярослава Іванюк, Анастасія Кучерьонок, Олена Таргонська та Катерина Ящук. Своїми враженнями від виступу Валерій Жартун поділився з читачами «РВ»:
— Залишилося двояке враження. Я задоволений, що така кількість рівненських баскетболісток поїхали на чемпіонат. І не просто поїхали, четверо з них грали у стартовому складі, а Дарія Дубнюк лише через травму виходила на заміну.
З іншого боку — є відчуття, що ми відстаємо. Рівень баскетболу в усіх країнах піднявся. Натомість в Україні жодної нової спортшколи, усе, що побудували, ще за Союзу. В юнацькій лізі у нас грає дуже мало команд, хоча в останні роки їхня кількість трішки збільшилася. Фінансове становище нашої країни не дозволяє брати участь у змаганнях за кордоном. Зі збірними Ірландії, Швеції, Фінляндії по 30 батьків приїхало підтримати своїх дітей. А нам складно просто десь виїхати на турнір. А ще, як показав цей чемпіонат, ми програємо гру один-в-один, як у захисті, так і в нападі, не вистачає індивідуальної майстерності.
— А що можете сказати про виступ конкретно рівненських баскетболісток?
— За статистикою, Владислава Кіба зіграла добре, а мені хотілося, щоб вона зіграла відмінно. У неї півроку була травма, не вистачило фізичних кондицій. Вона розуміє, що треба робити, але фізично це зробити не може. Дарія Дубнюк рік не грала. Почала тренуватися в травні. На характері пробилася в збірну. Руками може все, а ноги ще не слухають. Ярославі Іванюк не вистачило зросту. Бажання аж занадто, а зросту не вистачило, щоб проявити себе.
Найбільше засмутила Анастасія Кучерьонок. Ми на неї розраховували як на лідера, а вона не витримала психологічного навантаження. Хоча чого дивуватися, для неї це був перший у житті чемпіонат Європи. Олена Таргонська — снайпер. В Україні багато забиває дальніх кидків. А там були зовсім інші швидкості, ніхто не дає час, щоб прицілитись. Катерина Ящук була єдина 2003 р.н., тобто на рік молодша за інших. Думаю, її чемпіонат Європи буде наступного року.
Так, на цьому чемпіонаті Європи були ігри, до яких ми виявилися не готовими, десь я не все, як треба, зміг пояснити, але все одно я задоволений, що у Рівному є діти — лідери збірної України. Тепер головне, щоб не було зіркової хвороби, а так у всіх цих дівчат є шанс вирости у хороших баскетболісток.
