Начальник УМВСУ в Рівненській області Ярослав Голомша, на відміну від своїх попередників, ніколи не робив гучних заяв про те, що раз і назавжди ліквідує в місті діяльність валютних «п’ятачків». Каже — тому, що пройшовши службовий шлях від рядового опера до нинішньої посади, не відірваний від реалій та добре розуміє, що вирішити це питання можна лише на державному рівні.
— Смерть валютника (жорстоке вбивство рівнянина Віктора Калецького, про яке «РВ» розповідала у минулому номері — Авт.) вчергове привернула увагу громадськості до такого виду діяльності, лунають навіть закиди, що, мовляв, робить міліція? — каже генерал-майор Ярослав Голомша. — Насправді ж ми постійно проводимо відповідну роботу, однак при цьому, оскільки йдеться не про карний злочин, а про адмінправопорушення, ми не маємо права використовувати всі свої важелі, скажімо, застосовувати до порушників елементи оперативно-розшукової діяльності. Тільки з початку цього року ми склали 38 протоколів, розглянувши які, суди притягнули до адмінвідповідальності тільки 18 валютників. Тобто, як бачимо, не ми, а суди визначають міру покарання правопорушникам, керуючись ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штрафи у такому випадку сягають від 510 до 748 гривень або й обходиться без них, бо вже запроваджено м’якшу форму адміністративного стягнення — попередження. Також суди конфісковують лише ті валютні цінності з вилучених міліціонерами, які були використані в «оборудці». Разом з тим, я не прихильник більш жорсткого підходу до валютників, адже вони — також люди, у кожного свої сім’ї та проблеми, і не від легкого життя більшість з них зайнялись своїм «бізнесом». Треба думати, як цивілізовано проблему вирішити, і думати на державному рівні, бо в усіх областях ця проблема актуальна. Особисто в мене ось така думка виникла: а чи не доцільніше було б банкам замість обмінних кіосків оперативно встановлювати у місцях, де валютні «п’ятачки» виникають, провести моніторинг, які люди та з якими сумами на них працюють. І «кращих» з них переманити до себе, скажімо, як тих-таки менеджерів, які тримають курс. І податки люди зі своїх заробітків би сплачували, і працювалося б їм спокійніше, не привертали увагу криміналітету. Поділившись своїми думками щодо проблеми, пан Голомша водночас не виключає, що, можливо, працівники банків і самі добре все розуміють, знають та рахувати вміють, однак воліють взаємовигідно працювати з валютниками по-іншому. За його словами, суми, якими оперують окремі валютники, скажімо, як у випадку з жорстоко вбитим Калецьким, надто великі, щоб звичайні люди — фізичні особи — мали їх на руках. Відтак, в якій же мірі та які банки причетні до формування цих сум та в яких-таких спільних «оборудках» вони замішані з валютниками, міліціонери ще хочуть з’ясувати.
