Мешканка села Сергіївка Рівненського району Клавдія виховувала Володимира з однорічного віку, відколи одружилася з його батьком. Коли саме Володимир захворів, односельці точно не знають, проте припускають, що це сталося, коли він впав в окріп понад тридцять років тому. Відтоді чоловік залишив спроби одружитися та створити власну сім’ю.
Спершу Володимир мешкав з матір’ю, а згодом до них приєдналася його сестра. Так і хазяйнували втрьох у маленькій, позбавленій розкошів хатинці. Часом онуки та племінники навідувалися у гості. Володимиру все частіше дошкуляв головний біль, про що він неодноразово розповідав односельчанам. У такі дні чоловік ставав неконтрольованим, міг перехилити чарку-другу, а взимку односельці не раз бачили, як він опускав голову в ополонку. Тоді ж він зазвичай сварився з матір’ю, а та йому не змовчувала. Дев’ятого травня між ними знову спалахнув конфлікт. Сусіди прибігли, втихомирили Володю. Він ліг у ліжко. Мати також заснула, накрившись периною. Що далі сталося — про це, до закінчення досудового слідства, говорити важко. Зараз Володимир зізнався правоохоронцям, що узяв металевий предмет, схожий на багнет, яким у цій родині кололи свиню, і почав через перину бити ним сплячу матір. — За фактом умисного вбивства порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, підозрюваний заарештований, проводиться досудове слідство, — повідомила «РВ» Марина Нонка з ВЗГ УМВСУ. У селі цю звістку сприйняли по-різному. Загалом же 58-річного Володимира більше шкодували, казали, що то не він на матір підняв руку, а його «душевна» хвороба, яку вже протягом багатьох років час від часу підліковував в обласній психіатричній лікарні. За словами сестри Галини і сусідів, коли біль відступав, Володя і роботи не цурався, і не зловживав алкоголем. Його щороку лікували, після цього він дуже добре ставився до матері, а коли знову починав хворіти, то тримав на Клавдію злобу. Коли у Сергіївку приїхали працівники райвідділу міліції, підозрюваний спав та не став чинити опору. Слідчі говорять, що зараз він кається у тому, що накоїв.
