Того квітневого дня рівнянин Геннадій Михалюк працював у своєму кіоску, а увечері проводжав додому кохану дівчину, з якою зустрічався чотири роки. Молодята збирались одружитись. Геннадій любив вільний час проводити біля гральних автоматів. Неподалік домівки такі були лише у супермаркеті «2000». Отож, коли розпрощався з коханою, вирішив ще пограти.
Того квітневого дня рівнянин Геннадій Михалюк працював у своєму кіоску, а увечері проводжав додому кохану дівчину, з якою зустрічався чотири роки. Молодята збирались одружитись. Геннадій любив вільний час проводити біля гральних автоматів. Неподалік домівки такі були лише у супермаркеті «2000». Отож, коли розпрощався з коханою, вирішив ще пограти. Фортуна посміхнулась Геннадію, і він виграв кілька десятків гривень. Під час обміну грошей виник конфлікт з жінкою-касиром. Геннадій, буцімто, образив її якоюсь реплікою. Після втручання охоронця магазину він одразу ж попросив вибачення, проте той викликав у магазин ще двох охоронців з Андріївського ринку, хоча й потреби в їхній появі там вже не було. Один із тих чоловіків вдарив Геннадія в обличчя, потім вдарив другий охоронець. Як далі розгортались того вечора події, схоже, й для слідчих залишилось таємницею. За однією з версій, Геннадій вибіг з магазину, сів в авто, розвернув його, здавши назад, а потім почав рух вперед. В ту хвилину охоронці стали стукати по автомобілю. Вони скажуть, що Геннадій вийшов з салону з чимось у руках і тому його знову стали бити. Якщо припустити, що Геннадій справді поводився так агресивно, як потім дехто з них стверджуватиме, то чому б охоронцям того вечора не викликати на місце пригоди міліцію, щоб затримала «хулігана», а не чинити над ним самосуд і поводитись, як дикуни? Може, просто злякались, що коли приїде «ментовський наряд», їхній господар п.Бублик за те їх просто опісля вижене з роботи, бо кому потрібні охоронці, неспроможні самі владнати конфлікт? Як би там не було, в руках одного з охоронців з’явився ніж. Він і опинився в тілі Геннадія. Як йому після поранення ще вдалося дістатись до рідної домівки, хіба що Всевишньому відомо. Переступивши поріг, Геннадій промовив: — Мамо, я помираю... Подальші події матері Геннадія Раїсі Петрівні ще й досі видаються страшним сном. Сина відвезли у лікарню. Врятувати його життя не вдалося. Поліщук, один з охоронців, протягом усього досудового і судового слідства стверджував, що Михалюк «сам наліг на ніж, отримавши поранення», хоча експерти категорично виключили «самоналягання на ніж», ніж влучив в аорту. Державний обвинувач на процесі просила суд визнати Дмитра Поліщука, який потрапив на лаву підсудних за скоєння цього злочину, винним в умисному вбивстві Геннадія та засудити до 11 років позбавлення волі, проте суддя Микола Бердій назвав дії Геннадія.... агресивними, а охоронців — такими, що «перебували при виконанні службових обов’язків», отож визнав підсудного винним у вбивстві при перевищенні меж необхідної оборони, засудив до двох років позбавлення волі та випустив з-під варти у залі суду, бо покарання дав умовне. Підсудний попросив вибачення в останньому слові у мами вбитої ним людини. Пані Раїса його не пробачила, вона обурилась вироком і вже оскаржила його в апеляційну інстанцію.
