Інна вибігла назустріч своїй смерті у понеділок, 6 лютого, накинувши поверх спортивного костюма дублянку. Додому не повернулась. 26-річну жінку зарізали за кілька десятків метрів від гуртожитку, в якому вона мешкала з чоловіком та маленькою донькою.
…Інна Левенець закінчила Тернопільську академію народного господарства з відзнакою. У 2002 році вона прийшла у Рівенський державний технікум економіки та підприємництва і запитала, чи потрібен викладач. На співбесіді Інна справила хороше враження і на директора навчального закладу Василя Романчука, і на колег, і її прийняли на посаду викладача фінансів. Восени того ж року Інна вийшла заміж за свого одногрупника Ігоря, який працює в одній з банківських філій. Інна згодом пішла у декретну відпустку, народила доньку, закінчила магістратуру. Молоде подружжя мешкало у гуртожитку технікуму та планувало купити квартиру. — Інна — гарний працівник. Вона вписалась у наш колектив, не мала проблем ні зі студентами, ні з колегами. Була трохи замкнутою, проте ця риса роботі не заважала, адже головною у неї була надійність, на неї завжди можна було покластися, — розповів «РВ» директор Рівенського державного технікуму економіки та підприємництва Василь Романчук. — Ми просили, щоб Інна вийшла з декретної відпустки, і вона пообіцяла, що 1 вересня неодмінно вийде, — каже Василь Романчук. Та виконати обіцянку молодій жінці не судилося. Схоже, Інні хтось зателефонував і вона 6 лютого близько 18.00 вибігла з гуртожитку, накинувши на спортивний костюм дублянку. Навіть шапочки не одягала, а поклала її в кишеню. Так поспішала, що навіть не сказала сусідці, щоб та подивилась за маленькою донькою, хоча без нагляду її ніколи не залишала. Інна пробігла повз чергову і більше в гуртожиток не повернулась. Незабаром сусідка почула, як в її кімнаті плаче дитина, і здивувалась. О 19.40 випадковий перехожий біля будинку №65, що на вулиці Київській у Рівному, побачив біля стіни жіноче тіло… Розповідає в.о. прокурора області Володимир Мойсеєць: — Перехожий побачив жінку, присипану снігом, яка переривчасто хрипіла. Коли приїхала «швидка», жінка вже була мертвою. Померла вона від крововтрати внаслідок колото-різаних ран у ділянці шиї, простіше — нещасній перерізали горло і дуже сильно. За період роботи у правоохоронних органах навіть не пригадую такої тяжкої рани, щоб перерізали навіть трахею з артерією. Міліціонери швидко встановили особу вбитої. За фактом вбивства порушено кримінальну справу, її розслідуванням займається спеціально створена слідчо-оперативна група. Версій є багато, по кожній з них визначаємося з колом підозрюваних осіб. Зокрема, є телефон, по якому жінка спілкувалась перед виходом з дому. З яких мотивів скоєно вбивство — ще говорити рано. Жінку не згвалтували, на пограбування це також не схоже, бо на ній залишились прикраси, таксофонна картка і дрібні гроші у кишені. Оскільки зараз я виконую обов’язки прокурора області, то про цей випадок особисто доповідав генеральному прокурору України, інформую його, як просувається розслідування. Тим часом у Рівному поширилась чутка, що з’явився вбивця, який полює за жінками. Дівчата з технікуму навіть зізнались, що бояться , коли стемніє, проходити повз те місце, де загинула Інна. Замість того, щоб через всі місцеві ЗМІ звернутись до рівнян з проханням допомогти розкрити вбивство, правоохоронці знову мовчать і дотримуються звичної для них тактики, вважаючи пресу ворогом, який шкодить слідству. Але мовчання — не завжди золото. Нагадаємо, що досі у Рівному залишаються нерозкритими вбивства кількох жінок. Першу з них вбили взимку 1996 року на будові біля аграрного технікуму. Другу — знайшли на будові біля залізничного вокзалу. Третю — вбивця замордував біля набережної річки Устя в 1999 році. Четверту — знайшли у червні 2003 року під мостом через Устю на вулиці Соборній. То може, час сказати рівнянам: чи це серійний вбивця, якого досі не впіймали, знову вийшов на своє криваве полювання, і жінки мають поодинці не ходити темними вулицями міста, чи в Інни відібрав життя хтось із її знайомих?!
