Мешканці села Більська Воля, що у Володимирецькому районі, які минулої п’ятниці вранці очікували маршрутку, побачили, як їх односельчанин роздягається. «Певне, вирішив покупатись у Стиру», — подумали люди. Тим часом Михайло, склавши одяг, вигукнув: «Забив його і мені немає чого жити!» і стрибнувши з мосту в Стир, більше не виплив. Згодом на купі одягу люди побачили закривавленого ножа та довідались, що саме ним Михайло зарізав свого односельчанина. Тіло 38-річного самогубці з річки витягнули лише в неділю.
Мешканці села Більська Воля, що у Володимирецькому районі, які минулої п’ятниці вранці очікували маршрутку, побачили, як їх односельчанин роздягається. «Певне, вирішив покупатись у Стиру», — подумали люди. Тим часом Михайло, склавши одяг, вигукнув: «Забив його і мені немає чого жити!» і стрибнувши з мосту в Стир, більше не виплив. Згодом на купі одягу люди побачили закривавленого ножа та довідались, що саме ним Михайло зарізав свого односельчанина. Тіло 38-річного самогубці з річки витягнули лише в неділю. …Доля двох 38-річних тезок-односельчан склалась по-різному. Михайло К. мав дружину та двох діток, Михайло Л. — був судимим за крадіжки, жив самотньо у старій хаті, а щоб заробити собі на прожиття, їздив на сезонні роботи в східні області України. Туди ж їздила й дружина Михайла К. Чоловік страшенно ревнував Людмилу, траплялось, з’являвся туди без попереджень, щоб перевірити, чи, бува, не зраджує. В п’ятницю прокинувся ще вдосвіта, збирався йти до жінчиних родичів, щоб допомогти їм різати теля, та не дійшов. Взяв з собою чималого ножа, та дорогою плани змінились. Михайло зайшов до свого тезки, щоб поговорити про дружину, бо зненацька приревнував Людмилу до нього. Михайло К. був ще в ліжку і на таких ранніх «гостей» не сподівався. Одним ударом ревнивий чоловік поцілив тому в груди, а потім втопився.
