Скандал розгорівся у рівенській школі № 27. Вчителька початкових класів, захищаючи свою прийомну доньку, вдарила учня. Винесена за це їй догана не задовольнила батьків потерпілого і вони збираються звертатися до суду та Міністерства освіти, щоб звільнити вчительку з роботи. Ситуація ускладнюється ще й тим, що названа вчителька є вихователем у дитбудинку сімейного типу, тому обурені батьки запитують: «А чи не піднімає вона руку на прийомних дітей?».
«15 вересня цього року наш син-шестикласник повернувся зі школи у пригніченому стані, — звернулися зі скаргою до «РВ» Марія та Микола Теслюки. — Він дуже хвилювався, скаржився на головний біль, плакав. Коли ми почали з’ясовувати, у чому справа, він розповів, що його побила вчителька Оксана Зарічнюк. Причиною такого її вчинку стало нібито те, що син ображав її прийомну доньку, яка навчається з ним в одному класі. Вчителька Оксана Зарічнюк ввірвалася у клас і в присутності дітей та класного керівника вдарила сина по голові, почала смикати його за волосся. Класний керівник не очікувала такого повороту подій, тому не зразу зреагувала на агресивну поведінку своєї колеги. Коли син заплакав, вона врешті спробувала заспокоїти неврівноважену матір. У даній ситуації наш син був абсолютно безпорадним і не міг чинити опору. Внаслідок цього він отримав тяжку моральну травму. Ми вважаємо, що суперечки між дітьми не можуть вирішуватися з допомогою сили, а така поведінка вчителя є аморальною і несумісною з продовженням роботи на педагогічній посаді». Скарги такого ж змісту обурені батьки направили директору школи Наталії Сочинській, начальнику міського управління освіти Віталію Новаку та заступнику міського голови з гуманітарних питань Світлані Богатирчук-Кривко. Наслідком їх розгляду стала догана вчительці. Втім, хоч п. Зарічнюк розкаялася у своєму вчинку і попросила вибачення як в учня, так і в його батьків, зупинятися вони не збираються і готуються подати позов до суду. Адже вважають неналежним розгляд цієї справи і недостатнім покарання для вчительки. «При такому потуранні чиновників, — мотивують батьки, — вчителі можуть дозволяти собі ще й не таку поведінку. Крім цього, дивуємося, як Оксані Зарічнюк довірили виховання сиріт і де гарантія, що вона і їх не б’є». У п.Зарічнюк є пояснення свого вчинку: — Моя прийомна донька постійно скаржилася на свого однокласника, з яким сиділа за однією партою. Я їй радила звертатися до класного керівника. Втім, якось вона прийшла додому і розповіла, що хлопець вдарив її так по шиї, що вона не може ковтати. Звісно, залишити це просто так я не могла, тим паче, що донька недавно перенесла хворобу. Наступного дня я прийшла до них у клас не як вчителька (я їх не вчу), а як мати, хотіла пояснити йому, що дівчаток не можна ображати. Почала говорити з цим хлопцем, однак він почав мені грубіянити: «Чого ви від мене хочете? Я нікого не чіпав». Я не стрималась і вдарила його по шиї, щоб він відчув, як це боляче, щоб йому це стало наукою на майбутнє. Розумію, що вчинила неправильно і, якби знала, чим це обернеться, краще б звернулася у відповідні органи. Я не захищаю себе і розкаююсь у своєму вчинку. Що ще зробити, щоб мене залишили в спокої, — не знаю. Мені прикро, що батьки хлопчика вплутують у цю ситуацію і взятих мною на виховання дітей, висловлюючи припущення про те, нібито я їх б’ю. Але ж хіба я їх брала для того, щоб знущатись? Ну добре, доб’ються вони, що дітей у мене відберуть, що залишать мене без роботи, і кому вони цим зроблять добре? Невже дітям, яких ми з чоловіком виховуємо, буде краще в інтернаті? Чим закінчиться цей скандал, поки що невідомо. Втім, судячи зі слів класного керівника шестикласників Світлани Банькової, він виник на порожньому місці. Адже, як розповіли їй учні, ніхто прийомну доньку Оксани Зарічнюк у той день не бив. Просто шестикласники бігали після уроків по класу. Дівчинка намагалася зупинити свого однокласника, який ганяв між рядами парт. Той врізався з усієї сили у неї, а оскільки, дівчинка намагалася його стримати, почав вириватися і мимоволі сильно стусанув. Якби не втручалися батьки, можливо, діти наступного дня помирилися б і нічого цього не було б.
