Вдома — найкраще!

2003 0

Ми у соцмережах:

Родина Сухляків любить домашній відпочинок

Рівняни згадують про свій літній відпочинок.

Іван Зима, головний лікар Рівненської обласної клінічної лікарні:

Поїхали у Туреччину на зустріч із друзями

Відпочивав із сім’єю в червні тиждень у Туреччині. Це вже традиція — зустрічаємося на відпочинку зі своїми друзями, з я кими навчались в медичному інституті. І цього разу їхали лише для того, щоб провести разом час, поспілкуватися. Адже і наші діти також дружать. У Туреччині ми вже були декілька разів. Багато чого бачили. Тому цього разу відвідали лише Зелений каньйон — насолодилися тишею, мальовничими пейзажами, помилувалися гірським озером і грізними гірськими скелями, поплавали на човні.

Світлана Богатирчук-Кривко, заступник голови Рівненської облдержадміністрації:

Побували у дітей у США

— Ми з чоловіком відпочивали в дітей, у Сполучених Штатах Америки. Побували в багатьох штатах, відвідали Вашингтон, Нью-Йорк. Це країна, яка в розвитку набагато випереджає нас. Приємно вразила якість доріг, якість послуг, що надаються. Вразила турбота американців про свою історію. Всі музеї у США — безкоштовні і для місцевих, і для туристів. Завдяки гільдіям меценатів, які утримують ці музеї.

Ми з чоловіком — прихильники активного відпочинку, намагаємося більше рухатися, багато ходити, відвідувати нові місця.

Ігор Проценко, головний продюсер телерадіокомпанії «Ритм»:

— Із дитинства люблю море, закордонні туристичні принади. Але останнім часом якось гостро відчув, що соромно милуватися чужим, не побачивши на власні очі те, що знаходиться поруч. Волинь, Галичина, Поділля, Карпати мають краєвиди, замки, палаци, церкви і костели, які нічим не гірші за ті, котрими так пишаються десь у Тоскані чи в Шотландії. Тому сьогодні для мене найкращий відпочинок — це обвішатись фотоапаратами і в колі найближчих друзів зробити маленьку експедицію чи то в околиці Острога, де у Новомалині так причаровує готична вежа замку Сосновських, чи до Соколиних гір, де над Случем височіють горді руїни Губківського замку, чи у Підгірці або в Олесько до їхніх барочних палаців, які колись належали справжнім королям. Біля цих споруд дізнаєшся не про інші світи, а про самого себе. Це неймовірно заряджає енергією і самоповагою, якої ніколи не відчуєш і не осягнеш лежачи десь на шезлонгу та посмоктуючи екзотичний коктейль під плескіт хвиль чужого моря. Відпочинок продовжується й тоді, коли ти потім переглядаєш «впольовані» світлини, вибираєш найвдаліші ракурси і кадри, допрацьовуєш їх у фотошопі. Ось такий, власне, у мене тепер найулюбленіший відпочинок.

Руслан Алексіюк, заступник директора Рівненського економіко-технологічного коледжу:

Руслан Алексіюк під час  водних процедур

Мрію про відпочинок із 2013 року, відколи розпочав зводити будинок. Востаннє відпочивав в українському Криму в Коктебелі у 2012 році. Для мене відпочинок — це зміна виду діяльності, а отже, влітку я «відпочиваю» від концертної та громадської діяльності, замішуючи розчин. А кожного ранку та вечора виходжу на Басів Кут для «водних процедур» — плаваю. Так і минає моє літо. Щотижня збираю для нарад однодумців, готуючи нові програми «Смайл-шоу» та набираюсь енергії для подальших проектів, які, до речі, стартують вже у вересні.

Григорій Духанов, заступник начальника відділу обласної ради:

— Відпочивати найбільше люблю на природі, на полюванні. Щоправда, в цьому році був і в Єгипті, а у вересні планую полетіти в Анталію задля зустрічі з однією дуже близькою людиною, яку не бачив багато років.

Та все ж із нашими краєвидами не зрівняється ніщо. Полювання розглядаю не як засіб наживи, а саме як відпочинок. До речі, на недавньому відкритті сезону нічого не вполювали, зате прожили три дні в лісі, спали на землі у спальних мішках біля багаття. Я спав у човні, на воді, під зоряним небом — це неперевершені враження. Довго не міг заснути, і дивлячись на зорі над плесом, проаналізував все своє минуле життя і планував майбутнє.

Валентина Сухляк, головний лікар Рівненської обласної стоматологічної поліклініки:

— Ми з чоловіком (Владислав Сухляк — головний лікар Здолбунівської ЦРЛ, депутат Рівненської обласної ради. — Ред.) багато працюємо, тому відпочивати любимо разом із синами — Олегом та Матвієм. Цього року вперше брали на відпочинок молодшого синочка, тому обирали комфортний відпочинок. Щоб дітям було цікаво. На початку червня у мене був маленький ювілейчик і чоловік зробив подарунок для всієї сім`ї — відпочинок у Туреччині. Прекрасно відпочили, діти в захваті, а нам найбільша втіха, коли діткам добре. Хоча море в Єгипті мені подобається більше. Планів не складаємо, відпочиваємо спонтанно, як тільки видається нагода. Ми проживаємо за містом, біля нашого будинку — озеро з чудовими краєвидами, лебеді, дикі качки, тому нам дуже добре й вдома. Любимо домашній відпочинок. Чоловік наловить раків, риби та готує смачну юшку. Тому часто навіть і не хочеться кудись далеко їхати.

Олександра Жуковська, суддя Дубенського міськрайонного суду:

— Сім’я у нас велика — чоловік, троє діток, мої батьки та мама чоловіка, і всі ми любимо відпочивати на Закарпатті. Там живе моя рідна тітка з сім’єю, мають будиночок у селі, увесь й зелені й квітах, і великий сад — просто рай! То моє улюблене місце відпочинку. Від величі та краси природи аж дух перехоплює.

Їздили й в Угорщину. А ще побували в термальних басейнах «Косино», після чого повезли дітей у чани в гори. Хто не пробував — рекомендую! Ти сидиш у воді в чані, під яким розведено вогонь, час від часу занурюєшся в холодну гірську річку і п’єш трав’яний карпатський чай із медом. Милувалися заходом сонця. Піднімалися догори до справжніх диких гір та пралісів. Переночували в старенькій хатині на березі річки високо в горах. Не передати, як це добре: спати на пуховій перині, слухаючи потріскування вогню у печі й дзюркотіння води, що біжить між каменями.

Протоієрей Володимир Міщук, клірик Свято-Воскресенського кафедрального собору:

— Запам’яталася подорож Фінляндією та відвідування острову Валаам. Острів незмінно приваблює туристів і паломників своєю незайманою природою і заповідними святинями, розташованими тут. Тут проживає близько 200 осіб, при цьому більшість з них — ченці. Порядок на острові підтримує церковна влада, як на Афоні. Тут природа дика, похмура, з якої проглядають натхненні, суворі краєвиди. Але тут є щось, що відкриває погляд у вічність. Духовна незрима краса цього місця відчувається у відомому на весь світ валаамському розспіву, відчувається серцем під час богослужінь у храмах.

Вікторія КРАСУЦЬКА.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також