Рівненський літератор Олександр Ірванець останнім часом захопився «літературним продюсуванням». Він влаштовує зустрічі з шанувальниками літератури, на яких представляє книги, але не свої, а інших, часто іноземних письменників. Першого грудня Ірванець привезе в Рівне росіянина, свого одногрупника в Ленінградському літературному інституті Валерія Казакова та його книгу «Тінь гобліна».
”Тінь Гобліна” — щось середнє між політичним детективом і автобіографією. Тема принадна не лише для жанру політичного детективу, але й для невигаданого чиновника, бюрократа і просто держслужбовця. Чи він з Вашингтона, з Банкової у Києві, чи з Кремля. ”Тінь гобліна» для Валерія Казакова — це ціла система. Система, згідно з якою Росією правлять не лідери, що з’являються на телеекранах, а певно, в чомусь невидиме, у чомусь бездушне жадання самої системи. Це вона воскрешає в людях страх і захоплення сталінізмом, та навіть і не самим сталінізмом, а простим прагненням сильної руки і водночас доброго «царя-батюшки». І це прагнення з’являється тому, що велика держава Росія надто велика, аби бути слабкою настільки, щоб її розтягнули по шматочку різні сепаратисти чи терористи. Для Валерія Казакова це система. Для нас, українців — просто тема. Тема чергових виборів. Хоча й досить злободенна — як на наші українські реалії, де не сепаратизм і велич країни розігрується, а українська влада і боротьба за неї. Тема злободенна і надто нервова. Валерій Казаков хоч і ховає постаті тих, кому влада належить в російській політиці — за промовисто вигаданими іменами, але кому вона належить в Україні, у його книзі відповіді немає. То чи не варто прийти на зустріч з письменником і запитати прямо — чому і як автор дійшов до бачення політики як «Тіні гобліна»? Можливо, відповість. Адже не один рік працював у командах Бориса Єльцина, Олександра Лукашенка, Олександра Лєбєдя.
