Такого на рівненському Поліссі не було вже більше 20 років. Звечора 16 травня почався дуже сильний дощ. Лило як з відра годин десять поспіль. Навіть ті, хто тієї ночі проїздив «варшавкою» через північні райони Рівненщини, казали, що було страшно. Що вже й говорити місцевим, на очах у яких вода швидко піднімалася просто в їхніх оселях. Вони хапали на руки дітей і тікали…
Потонули зачинені в хлівах свині, кури та прив’язані на ланцюги собаки. У деяких селах води в хатах було вище колін, а подекуди вона піднялася аж на півтора метра. Востаннє таке було на Рокитнівщині у 1993 році, коли йшли затяжні й сильні дощі.
Але цього разу вода піднялася дуже швидко, річка вийшла з берегів. Найбільше підтопило Рокитнівський район — 378 господарств у селищі Рокитне, у селах Старики, Осницьк, Рокитне, Томашгород, Вежиця, Переходичі, Блажове. Підтопило також деякі села Сарненського, Дубровицького, Зарічненського, Березнівського та Володимирецького районів.
Рокитнівська районна рада подала клопотання, щоб з обласного бюджету на відшкодування завданих збитків виділили 5?7 мільйонів гривень. У районному бюджеті перевиконання немає, виділять на компенсацію збитків лише 426 тисяч гривень з резервного фонду. А крім особистих господарств, постраждали поля з посівами: на затоплених площах усе знищено.
— Сільські ради ще подають акти про завдані збитки по кожному господарству, але одразу скажу, що повністю збитки усім не відшкодуємо, — каже голова Рокитнівської РДА Микола Кушнір. — Вода спала, у хатах вже не стоїть, але треба братися за ремонт. Меблі у людей попсовані, підлогу треба просушувати й перестеляти. З сільрадами ведемо переговори, щоб і вони допомагали чим зможуть, хоча б криниці людям допомогли почистити та організувати толоку, щоб порядок в селах навести.
Домовляємося, аби Рокитнівський склозавод узяв на себе витрати з ремонту шлюзу, який обслуговує це підприємство. Шлюз частково несправний, на ремонт треба близько 100 тисяч гривень. Для промислового підприємства це не є непосильні витрати.
Були розмови, ніби потоп стався через те, що вчасно не відкрили цей шлюз. Але я б не став шукати крайнього: якби його відкрили, затопило б не цих, а інших, тобто однаково були б потерпілі, бо сталося стихійне лихо.
Микола Кушнір не хоче усереднювати суму, яку виділять кожному господарству, бо вони можуть відрізнятися залежно від завданих збитків та від того, як складено акт про них.
Рівненська облдержадміністрація повідомила також, що внаслідок негоди підтопило дорогу між селами Єльне та Томашгород, й на ній утворилися розриви довжиною півтора та 20 метрів. Через це нібито немає проїзду до Єльного.
Насправді розриви утворилися не від води — їх самі люди з відома місцевої влади розкопали свідомо, аби не допустити руйнування двох мостів та затоплення Томашгорода. А до Єльного є інша дорога, якою в село завезли харчі. І на ЗНО потрапили усі зареєстровані з цього села: їх повезли в Більськ, а звідти — в Сарни.
На оперативній нараді в ОДА вирішили, що дорогу відновлять одразу після того, як зійде вода. Кажуть, що дорожники зможуть відремонтувати цю ділянку за три дні. Але зараз починати ще рано.
Грейдер райавтодору спланував проїзд проблемною ділянкою дороги до розмивів, аби можна було завезти техніку і матеріали. Він має усе необхідне для ремонту. Однак ця дорога перебуває на обслуговуванні не райавтодору, а іншої організації, яка швидко не впорається з проблемою.
Тепер ОДА має вирішувати, хто і як проводитиме ремонт, оскільки це дорога місцевого значення, і вона перебуває на балансі ОДА.
Подібна ситуація, коли дощем змило частину дороги, на Великдень виникла у Дубенському районі. Тільки-но припинилися опади, тут взялися до роботи й зруйновану ділянку уже відновили, поставили дренаж. Найімовірніше, що в ОДА таки домовляться, що дорогу до Єльного також буде ремонтувати райавтодор, а не обслуговуюча організація. На цій ділянці для водовідведення у дорожній насип вбудують трубу.
Світлана ФЕДАС.
Фото у тексті - ТСН, користувачів соцмереж та прес-служби ГУ ДСНС у Рівненській області