Рівненський веломандрівник Григорій Іванчук відзначив черговий мандрівний ювілей — 400 тисяч кілометрів (а це еквівалент десяти екваторів), які він подолав на своєму залізному коні. Якщо бути точним, то за 26 років захоплення чоловік змінив чотири коня, тобто велосипеди. Причому весь час був вірний "Україні". Саме на улюбленому ровері вітчизняних селян мандрівник двічі побував на Каспійському та тричі на Балтійському морі.
— Коли я перестав вживати спиртне, а сталося це у 1986 році, у мене з'явилося багато вільного часу, — розповідає Григорій Іванчук, — от я і став на шлях велотуризму. За 26 років подорожей побував у 71 області, проїхав більше тисячі міст і селищ. З людьми у мене ніколи проблем не було, ні на Кавказі, коли там була війна, ні в інших регіонах. Можливо, щастило, а можливо, не такі вже й люди погані, як іноді здається. Навпаки, мене часто запрошували у свої обійстя переночувати. Але за весь час подорожей я жодної ночі не провів у готелі чи в квартирі. Моє переконання таке: я турист, а тому повинен бути в єднанні з природою. Ночував у лісах, під скиртою, у дощ на зупинках. При цьому відпочивав краще, ніж вдома на білих перинах. — Коли було складніше мандрувати — у радянські часи чи нині? — Зараз із запчастинами та продуктами набагато легше. У 90-ті було зібратися у подорож складніше, але це мене не зупиняло, адже саме у випробуваннях пізнається людина. — Що берете з собою у мандрівку? — Лише найнеобхідніше, адже їду серед живих людей, при потребі допоможуть. Беру гроші, документи, каструлі, ліки, продукти, зокрема сало солене, яке добре зберігається в дорозі. Усе складаю за списком, адже в дорозі дрібниць не буває. Треба передбачити все, і дощ, і холод, і комарів. — Яка поїздка у вас була найскладнішою? — Маршрут №16 — на Кавказ — 47 днів, 8 тисяч кілометрів. Під час цієї поїздки на 44-й день я встановив власний особистий рекорд, подолавши 253 км за день. — Чи траплялися якісь неприємні моменти під час мандрівок? — Особливо ніяких. Бувало, їхав не туди, куди треба, робив зайвий гак. Єдине, що буває морально складно, адже їду я один, десь на третій день находить сум, але потім зникає. — До яких нових звершень готуєтесь? — Ніяких особистих рекордів бити не збираюся. Найближчим часом хочу поїхати у Закарпаття в Долину нарцисів, а ще в планах Судак, кажуть, фортеця там гарна.
