Ганець Барнор Брайт, якого минулої п'ятниці представили вболівальникам, став першим після більш як двадцятирічної перерви легіонером рівненського «Вереса». І першим, як часто говорять, із далекого зарубіжжя, тобто не з пострадянського простору.
Барнор Брайт
Розквіт легіонерства у «Вересі» припав на 1992-1996 рр. За цей період у нашій команді пограло два десятки футболістів з іноземним паспортом — були громадяни Росії, Грузії, Білорусі, Молдови, Литви та Латвії.
Вже минуло чвертьстоліття, а рівненські вболівальники добре пам'ятають московський десант, що прибув до Рівного на запрошення тренера Віктора Носова. Одним з найяскравіших був нападник з пишною шевелюрою Олег Мєхов, який вправно «малював» пенальті. А ще був забивний форвард Олексій Снєгірьов, який у 37 матчах провів 18 голів. Напевно, пам'ятають вболівальники і нині покійного, а тоді 34-річного ветерана радянського футболу, екс-гравця збірної СРСР, московських «Торпедо» та «Спартака» Юрія Суслопарова. До слова, народився Суслопаров у Харкові, але мав російський паспорт.
Виступали за «Верес» й інші два прославлені радянські футболісти, щоправда, вже не з Росії, а з Білорусі, екс-гравці мінського «Динамо» Павло Родньонок та Ігор Гурінович. Другий, як і Юрій Суслопаров, був чемпіоном СРСР.
Коли історія «Вереса» у вищій лізі почала йти на спад, у Рівному з'явилися грузини — Вахтанг Хвадагіані, Володимир Чолокава та Теймураз Гаделія. Але вони запам'яталися хіба що незвичними прізвищами, адже «Верес» тоді фінішував останнім, вилетівши з елітного дивізіону.
Коли у 1992-му у «Вересі» з'явилися перші легіонери, команда вийшла з першої ліги до вищої. Можливо, поява нині Барнора Брайта — це знак?
