Брати-близнюки Євген та Геннадій Пасичі досить довго пробивали собі шлях до великого футболу. І лише потрапивши до Рівного вже у солідному, як для футболу, віці, ці футболісти зробили собі ім’я та репутацію. Багато в чому завдяки братам «Верес» успішно повернувся до елітного дивізіону українського футболу і вдало у цьому дивізіоні стартував. Братів Пасичів характеризує насамперед висока швидкість і шалена витривалість — вони готові гасати полем усі дев’яносто хвилин гри не збавляючи швидкості. Разом із непоганою технікою роботи з м’ячем та добре поставленим ударом обидва футболісти здатні посилити гру чи не кожної української команди. Особливо вражали Пасичі тоді, коли тодішній тренер «Вереса» ставив їх удвох на лівий фланг. У суперників виникала розгубленість — схожі як дві краплі води брати виникали у найнесподіваніших місцях, вносячи сум’яття у захист опонентів.
Позаторік «Верес» залишив Євген Пасич, який перебрався до Дніпра, а минулого літа до Черкас вирушив його брат Геннадій. Тепер очевидно, що гідної заміни цим футболістам у Рівному так і не знайшли. Це довів понеділковий матч у Черкасах, де «Верес» грав проти команди Лебединського насінневого заводу, чиї власники щедро, мов тим самим насінням, засипають команду грошима, на які із задоволенням з’їжджаються кваліфіковані гравці та тренери. Рівняни перед цим розгромили вдома «Оболонь», тож уболівальники чекали від команди продовження тої яскравої гри, яку вона показала позаминулої суботи.
Нічого подібного не сталося — складалося враження, що «Верес» так і не вийшов із роздягальні. Рівняни в усьому поступалися господарям поля, а Геннадій Пасич буквально розривав правий фланг захисту, легко мов від стоячих, втікаючи від своїх опонентів. І коли у першій половині гри обійшлося без забитих м’ячів, то на початку другої, після того як команди годину чекали у роздягальні відбою повітряної тривоги, Пасич вчергове обігнав захисників «Вереса» і віддав на Хобленка. Той першим встиг до м’яча, випередивши воротаря та захисників, які ніби ще не прокинулись.
Гра так і закінчилась на користь ЛНЗ. А «Верес» важко було впізнати. Як наслідок, розтанули надії на те, що команда із Рівного відірветься у таблиці від групи вибуваючих, що сталося би в разі виграшу. Тепер на «Верес» очікує ще один Пасич — Євген, який приїде до Рівного у складі «Дніпра» на матч 25 туру, що відбудеться в неділю. Чи вдасться рівнянам витримати ще одне «випробування Пасичем», чи все буде як у Черкасах?
ЛНЗ — «Верес» — 1: 0
Чемпіонат України, 24 тур, 15 квітня, Черкаси, міський стадіон, 400 глядачів.
ЛНЗ: Кучеренко, Муравський, Саліху, Стасюк, Яшарі, Бар (Рибалка, 86), Норенков, Тілль (Ейнел, 70), Наумець (Шестаков, 63), Пасич, Хобленко (Прядун, 86).
«Верес»: Когут, Шевченко (Шестаков, 82), Вовченко, Кучеренко, Балан, Курко, Кухарук (Кльоц, 73), Шастал (Дахновський, 73), Морозко (Шарай, 65), Яго, Мрвальєвич (Гайдучик, 65).
Гол: Хобленко 48.
