Затяті лижники, а таких серед рівнян чимало, скептично скажуть: і чим ви можете нас здивувати у Буковелі, ми там щороку - вже не раз пройшли всі траси. Але спробую розповісти про трохи інший Буковель, який буде цікавим і тим, хто почувається на цьому гірськолижному курорті як вдома, і тим, хто тільки збирається опанувати майстерність катання на лижах чи сноуборді.
Буковель — це не тільки 68 кілометрів трас різної складності: і для екстремалів, і для “чайників”. Тут є чим зайнятись і людям, які й не збираються вийти на лижні траси, але хочуть побувати в цій атмосфері свободи, драйву, позитиву.
Але спочатку про найважливіше — катання на лижах. Знаю, що деякі рівняни свідомо планують поїздку у Буковель саме на березень. Сонця і снігу там так само багато, траси — такі ж бездоганні, як і взимку (на кожній є снігові гармати, тож від погоди їхній стан не залежить), але весняне тепле повітря створює інші, особливі відчуття. Та й вартість скіпасів (тобто абонементів) зменшується суттєво.
Тож у перші дні березня людей у шоломах, з лижами та сноубордами на Буковелі чимало.
Не так популярна, як лижна - санна траса. Поки що. Бо тільки цього сезону її відкрили. Спуск на санчатах з трикілометрової висоти з віражами — це розвага не тільки і не стільки для дітей. Це й можливість для дорослих повернутись у дитинство.
Санна траса відкрита з 16.30 до 19.30 біля витягу №14. Як тільки стемніє — освітлюється.
До речі, в кінці траси можна й сфотографуватися біля цієї інсталяції.
А тепер порада тим, хто хоче навчитись кататись на лижах, але або боїться, або соромиться з огляду на свій немолодий вік, або ж не впевнений...
Інструктори лижної школи “Bukovel Ski School”, повірте, “поставлять на лижі» будь-кого: і 5-річну дитину, і дідуся, і молоду даму, яка зі спортом ніколи не дружила. Головне — бажання і старання.
Інструктори працюють на спеціально відведених майданчиках, обгороджених, безпечних. Один мій знайомий, маючи 13 років лижного стажу, днями навчився кататися ще і на сноуборді. Хоч думав, що вже пізно (за віком) ставати на дошку. А все завдяки буковельському інструктору Дмитру Морозюку.
До речі, я розповіла Олександрові Шевченку, співзасновнику “Буковеля” (він же — і депутат Верховної Ради), про те, як рівняни розважаються з лижами та санчатами на гірці за містом. Про наш рівненський Бармаковель. То пан Олександр спочатку дивувався, а потім довго сміявся... І порадив — приїжджайте краще на “Буковель”!
Олександр Шевченко — тут справжній господар, це передусім завдяки йому ми маємо неподалік — в сусідній області, гірськолижний курорт європейського рівня.
Облаштувати у найбіднішому на Івано-Франківщині селі гірськолижний курорт і перетворити це село на найбагатше — це його ідея. І реалізація цієї ідеї відбувалась також під його керівництвом.
Багато моїх знайомих з Рівного кажуть, що особисто знайомі з п.Олександром і пишаються цим. Олександр Шевченко, незважаючи на свій статус, й справді дуже позитивна людина, приємна у спілкуванні.
Для любителів ковзанів у Буковелі працює ковзанка — просто неба. Такої, на жаль, у Рівному немає.
Цікавою розвагою у Буковелі цьогоріч став готель із рестораном, збудований зі снігу і льоду. Розташований ICE Hotel на трасі 1C – тож сюди зручно добиратися лижникам. А пішоходам доведеться піднятись витягом, а потім пройтися трасою.
Не тільки стіни, а й підлога, бар, навіть меблі зроблено з льоду. А щоб було комфортніше, ліжка застеляють овечими шкірами. На вечерю у льодовий ресторан можуть привезти на снігоході.
Охочих, кажуть, чимало — бронюють місця завчасно. Звичайно ж, до літа цей готель з рестораном розтане. Але обіцяють, що в наступному сезоні тут знову з'явиться щось цікаве зі снігу і льоду. 
Серед несподіваних цікавинок цього сезону — можливість побувати на знімальному майданчику. У Буковелі для зйомок фільму-фентезі “Тільки диво” створили штучне озеро-ковзанку та середньовічне казкове містечко.
Прем'єра фільму запланована на кінець року. Тож цієї весни ви ще точно застанете тут акторів.
Останнім часом “Буковель” став активно розвиватися і як SPA-курорт. Тут вже є чимало центрів краси та здоров'я. Один із найбільших — VODA club.
Години три тут можна провести і не помітити, як промайне час. Найцікавіше — це величезний басейн просто неба з підігрітою водою.
А поряд — чани-джакузі, в яких вода гаряча, тож навіть в морозний день після купання можна запросто походити босоніж снігом.
А ще тут є п’ять різноманітних саун, соляна печера, спортзал з панорамними вікнами, комфортні зони для відпочинку.
Вечір у Буковелі. Витяги тут працюють до 19-20-ї години. І вечірнє катання на освітлених трасах багатьом подобається.
Можна й на оглядовому витягу (це для тих, хто без лиж) на гірку піднятись. Там не тільки гарні краєвиди, а й бар, в якому можна зігрітись, наприклад, глінтвейном (цей напій і тут, і в інших місцях коштує 60 грн.).
.jpg)
Панорамні бари є на вершинах ще двох гір. Ну, а внизу — чимало ресторанів зі смачною їжею. А для дорослих є й розважальний центр Бука — тут і паб, і дискотека, і караоке, і боулінг.
А на завершення — декілька чарівних карпатських краєвидів.
Валентина Шах.
Фото Миколи Комаровського.
До “Буковелю” журналістів запросив співзасновник гірськолижного курорту, народний депутат Олександр Шевченко, а організував поїздку Український журналістський фонд.
