Андрій пиячив з друзями у селі Симонів Гощанського району. Один з них — Руслан — почав жалітись на життя, мовляв, грошей хронічно не вистачає ні на горілку, ні на забави.
Андрій пиячив з друзями у селі Симонів Гощанського району. Один з них — Руслан — почав жалітись на життя, мовляв, грошей хронічно не вистачає ні на горілку, ні на забави. — Я знаю, де гроші взяти, — заявив Андрій друзям. — Поряд зі мною живе самотній старий. Він ветеран війни, я йому по господарству інколи допомагаю. Старий має купу орденів та медалей, пенсію величезну отримує. Давайте його пограбуємо. Сказано — зроблено. Відкладати грабіж друзі не стали. О дев’ятій вечора взяли шапки, зробивши в них прорізи для очей, пішли до будинку старого. Ветеран лежав у ліжку, та ще не спав. Злочинці розбили скло у веранді та відчинили двері в оселю. — Хутко віддавай гроші та ордени і залишишся живим! — заявили злочинці ветерану. Той виявився впертим і сказав, щоб забирались геть, бо нічого не має, а якщо має — то не віддасть. Така відповідь їх не задовольнила. Руслан приставив до горла чоловіка ножа. Андрій, боячись, що сусід його впізнає, у тій кімнаті не з’явився, він робив обшук у сусідній, сподіваючись знайти нагороди. Ветеран тим часом почав кричати, кликати на допомогу та пручатись, скільки було сил. Руслан взяв подушку та накрив нею голову жертви, Ігор тримав старого за ноги. Руслану увірвався терпець допитувати старого, який проявив «партизанську» витримку і не хотів зізнаватись, де тримає гроші, та вдарив його коліном по голові. — Хлопці, йдемо звідси, я все знайшов, — закричав радісно Андрій і показав друзям «здобич» — два годинники, ланцюжок з хрестиком, десять медалей та орденів, серед яких були й бойові, якими держава нагородила воїна за те, що захищав свій народ від фашизму, та 400 гривень. Побитого старого злочинці покинули напризволяще, а самі взяли таксі та поїхали розважатись у Рівне. Довго на волі вони не пробули, а були затримані працівниками міліції. Злочинці гроші встигли прогуляти. — А ордени та медалі ми ветерану повернули. Районний суд вже закінчив слухання цієї справи, неповнолітнього Ігоря засуджено до двох років позбавлення волі, 21-річного Андрія Г. — до трьох років позбавлення волі, а 25-річного Руслана — до трьох з половиною років позбавлення волі, — повідомив кореспонденту «РВ» прокурор Гощанського району Володимир Питель. Підсудні попросили у ветерана, якого скривдили, вибачення, і старий солдат їх простив.
