Психологи з Університету Огайо і Університету Джорджії дійшли висновку, що люди часто «обирають» своїми лідерами особистостей, які страждають на нарцисизм. Добрих результатів ця практика не приносить. Вважається, що люди, які страждають на нарцисизм, ставлять в основу особисті інтереси, схильні перебільшувати свої таланти й уміння і не відчувають співчуття до ближнього. Висновок про те, що «нарциси» схильні ставати лідерами неформальних груп, був зроблений в результаті серії психологічних дослідів, учасниками яких були кілька сотень студентів і менеджерів (останні навчалися за програмою MBA — вступити на такий курс у США можливо лише маючи за плечима, як мінімум, три роки трудової діяльності).
Психологи з Університету Огайо і Університету Джорджії дійшли висновку, що люди часто «обирають» своїми лідерами особистостей, які страждають на нарцисизм. Добрих результатів ця практика не приносить. Вважається, що люди, які страждають на нарцисизм, ставлять в основу особисті інтереси, схильні перебільшувати свої таланти й уміння і не відчувають співчуття до ближнього. Висновок про те, що «нарциси» схильні ставати лідерами неформальних груп, був зроблений в результаті серії психологічних дослідів, учасниками яких були кілька сотень студентів і менеджерів (останні навчалися за програмою MBA — вступити на такий курс у США можливо лише маючи за плечима, як мінімум, три роки трудової діяльності). У рамках досліду усі вони заповнювали докладні опитувальні листи, на підставі яких можна було визначити рівень їхнього нарцисизму. Після цього їх розділяли на невеликі групи, повідомляли їм, що вони є керівниками студентської організації і пропонували обрати нового директора цієї структури. Як виявилося, найбільше бажання зайняти цю посаду виявляли піддослідні, які володіли найбільшим ступенем нарцисизму: їх найбільше приваблювали влада і престиж. У рамках іншого експерименту піддослідні зображували жертв аварії корабля, які опинилися на незаселеному острові. Їм слід було прийняти рішення про те, як вижити. Тут дискусію вели і фактично керували групами саме «нарциси». У рамках третього досліду психологи спробували визначити, наскільки обґрунтовані претензії «нарцисів» на лідерство — тобто наскільки успішні вони на цьому грунті і наскільки правильні їхні рішення. Для цього групам, які зазнали «аварії корабля», було запропоновано назвати 15 предметів, необхідних для виживання на тропічному незаселеному острові. Підготовлені ними списки порівнювали з аналогічним переліком, який був складений спеціалістом у галузі виживання. Як виявилося, вибір «нарцисів» ніколи не був найбільш вдалим і, більше того, у групах, де більшість членів становили «нарциси», розбіжності з «професійним» списком були найбільшими.
