Сьогодні, коли олігархи догризають рештки хворої напівдержави від Радянського Союзу, Україна виходить на нові рубежі своєї історії у взаєминах із владою. І жодними провокаціями, майданами та демагогією зупинити її їм вже, напевно, не вдасться.
Коли народ має владу, то це — демократія. Коли влада має народ, то це — диктатура. А коли це все одночасно, то це — війна і революція. Так було завжди. Раніше ніхто не знав краще, ніж комуністи і нацисти, як керувати радянським парламентом і що робити з олігархами та землею. Але рай на землі в них не вийшов. Бо замість Бога у комуністів був генеральний секретар, а в нацистів замість Юди були всі євреї разом з Ісусом Христом.
Але якщо будувати справжню державу, а не комунізм, капіталізм чи націоналізм, то можна обійтись і без війни. Для цього собі спочатку обирають того, хто скличе всенародні установчі збори. Так, як це зробили всі країни Західної Європи після перемоги над фашизмом, коли створювали свої демократичні держави. І якщо Україна цього разу вчинить так само й чесно зробить свій вибір, тоді навіть російський патріарх зможе повірити не тільки в Україну, а й у Бога.
Анатолій МІСЯЧЕНКО,
голова Економічної спілки підприємців Рівненщини
