Я пишаюся українцями. Ми сильна і розумна нація, багата на героїв і геніїв. Однак коли справа доходить до виборів, наш народ чомусь перетворюється на стадо довірливих дурнів. Так ми сильну країну ніколи не збудуємо. Всі наші досягнення, здобуті ціною тисяч життів, множаться на нуль, коли ми обираємо у владу брехунів і злодіїв.
Шекспір колись писав, що краще зі знайомим злом миритись, ніж втечею до незнайомого хилитись. У чомусь його можна зрозуміти. Багато років ми співіснували з чиновниками, які регулярно дерибанили землю і крали бюджет. Рівняни навчилися жити без гарячої води влітку і опалення взимку. Ми звикли до хабарів, наловчилися ходити темними вулицями, відчуваючи сморід неприбраних смітників у наших дворах... Це наше "знайоме зло", до якого ми звикли і з яким навчилися миритися. Багато людей сьогодні бояться змін, і я їх розумію. Однак це неправильно.
Зовсім скоро, 25 жовтня, ми голосуватимемо за людей, які керуватимуть нашим містом. Людей, від яких залежатиме наше майбутнє і добробут наших дітей. Проблема в тому, що багато рівнян готові знову підтримати тих самих персонажів, які обманювали нас останні п'ять років.
Пристосовування — це вибір примітивних організмів, якими ми не є. Саме тому я не розумію 20% виборців, які готові знову проголосувати за Хомка. Як можна забути, що ця людина підтримувала злочинний режим Януковича і захищала його владу під час Революції гідності? Уявіть собі, що чекає на місто, яким керуватимуть чиновники, що успішно тероризували його останні п'ять років? Чого чекати від депутатів, які відкрито дерибанили землю і покривали незаконне будівництво? Риторичні запитання. Нічого хорошого вони не принесуть. Проблема в тому, що це розуміють не всі. Багато рівнян сьогодні знову готові повірити порожнім обіцянкам, проміняти свій голос на гречку.
До чого я це все написав? Зовсім скоро в нас буде реальний шанс змінити майбутнє нашого міста. Давайте нарешті перестанемо вірити в псевдолюстрації і в показові реформи. Їх роблять ті ж корумповані чиновники, які крадуть наші гроші. Давайте перестанемо слухати порожні передвиборчі обіцянки. Ніхто не зробить наше життя прекрасним за рік чи за два. В країні, де 20 років голосують за злочинців та дурнів, це неможливо. Перестанемо пробачати брехливих чиновників і давати черговий шанс людям, які його не заслуговують. Я впевнений, що той, хто обіцяв і за п'ять років не дотримав слова, або брехун, або нездара. І неважливо, скільки доріг і садків буде відремонтовано за останній місяць до виборів. Бо це не показник ефективності, це — меркантильний розрахунок, кістка з панського столу, кинута недалеким виборцям. Менш ніж за шість тижнів ми матимемо всього один шанс без крові відправити на смітник історії дискредитованих чиновників. Давайте відповідально поставимося до нашого спільного майбутнього!
