Політика за останні два місяці настільки втрутилася у життя рівнян, що, здавалося, їм тільки те й робити залишалося, що обговорювати новини та обирати (по декілька разів) свого улюбленого кандидата. Вибори ніби стали нашим життям, а у житті, як відомо, без цікавих речей не обходиться. Тому спробуймо іронічно поглянути на деякі події дня повторного голосування 26 грудня. Тим більше, що без гумору тривалий виборчий марафон рівняни, напевне б, не витримали.
Законотворці з поліського села У селі Іванчиці Зарічненського району традиційно виборці голосують… без документів. Нічого й ніби дивного у цьому немає — село невелике, усі всіх чудово знають. Єдина «проблема» — виборчий закон, який забороняє видавати бюлетені без паспорта. Тож зрозуміло, що на це порушення відразу зреагували спостерігачі. У відповідь і від членів комісії, і від самих виборців вони почули: «Ми ж і раніше голосували без документів — і нічого». Щоб вийти із ситуації, дільнична комісія навіть прийняла рішення «дозволити голосування без документів», кардинально змінивши норми закону. Тільки втручання територіальної виборчої комісії оперативно припинило законотворчість дільничної комісії. А жаль. Хтозна, скільки б ще нових поправок чи навіть нових корисних законів встигли би прийняти в Іванчицях?
Міліціонер ледь не вчадів У приміщенні однієї з початкових шкіл Зарічненського району, де відбувалося голосування, зранку так натопили грубку, що вона почала тріскати і диміти. Міліціонер, який наглядав за дотриманням правопорядку на виборчій дільниці, відчув ядучий запах чадного газу і ледь не знепритомнів. Правоохоронця навіть вивели на свіже повітря, а керівництво обласної міліції, яке відразу ж дізналося про інцидент, наполягло, щоб міліціонер пройшов обстеження у лікарні. Після візиту до медиків правоохоронець знову повернувся на дільницю, на свій «бойовий» і, як виявилося, небезпечний для здоров’я пост.
Нещаслива літера На одній з виборчих дільниць селища Степань, що у Сарненському районі, десятки виборців відчули на собі дискримінацію. Причому дискримінацію не за політичним чи релігійним переконанням, не за статтю чи, не приведи Господи, кольором шкіри — ні. Дискримінація по-степанськи означала, що виборці з прізвищами на літеру «П» не зможуть проголосувати, бо тільки у день голосування виявилося, що один аркуш із списку виборців десь зник. Слід віддати належне наполегливості степанців із прізвищами на «зниклу» літеру — близько 20 виборців дісталися до Сарненського суду, щоб домогтися свого права на голос.
Не «шийте» політику! Ми — за футбол На день виборів політики та всі, хто цією політикою стурбований, раптово перекваліфікувалися на футбольних фанів. Принаймні саме так спробували пояснити наявність у гардеробі громадян оранжевого чи синьо-білого шарфика члени територіальної виборчої комісії у м.Рівне. Тобто якщо у тебе синьо-білий шарфик, значить, ти вболіваєш за «Динамо», якщо шарфик оранжевий — значить, за «Шахтар». Пояснення, звісно, не завсім доречне, але дає змогу заявити, що агітації (яку законом проводити у день голосування забороняється) немає. А виникла дискусія навколо кольорів у ТВК з подачі особливо пильних спостерігачів одного з кандидатів, які розцінили як агітацію те, що на шиї спостерігача від іншого кандидата з’явився шарфик популярного нині «політичного» кольору.
Атака клонів На одній з виборчих дільниць міста Сарни виборець разом із своєю дружиною зробив неприємне відкриття — у його рідному місті за тією ж адресою мешкає ще одне подружжя. Причому має те подружжя ті ж самі прізвища та імена, що і наш виборець з дружиною. Принаймні так було зазначено у списку виборців. Виборець разом із членами виборчої комісії ще раз протерли свої очі й переконалися, що їм не двоїться, а просто виборця із дружиною двічі занесли до списку. Виборець з дружиною взяли бюлетені для себе, проголосували і подалися до суду, щоб позбутися клятих клонів — у день голосування виправляти списки мав право лише суд.
Лист на волю У приміщенні рівенського СІЗО в неділю теж голосували. При цьому на цій спецдільниці було досягнуто стовідсоткової явки виборців — за відсутності якихось інших занять та розваг усі 470 громадян, яких утримують у закладі під вартою, вже по обіді проголосували. Порушень під час голосування у СІЗО спостерігачі не виявили. Лише один із «мешканців» закритого закладу вкинув до виборчої скриньки конверт. Зауваживши, що в конверті може бути щось небезпечне, скриньку члени виборчої комісії опломбували і подальше голосування проводили вже з іншою скринькою. Після закінчення процесу волевиявлення в неволі одного спостерігача (він працював у рамках проекту «Моніторинг виборчого процесу 2004 року на спеціальних виборчих дільницях в місцях тримання громадян під вартою» в Рівенській області») міліціонери ледь не сплутали із затриманими в СІЗО громадянами. Непорозуміння швидко вияснилось. Зміст листа в конверті, якого опустив до виборчої скриньки виборець, так і залишився загадкою — за законом, усі предмети, які знайдені у виборчій скриньці і які не є бюлетенями, запечатують в окремий пакет та здають в архів.
Ніч на Різдво У селі Варковичі Дубенського району в день голосування близько одинадцятої вечора на виборчій дільниці зникло світло. Підрахунок голосів на той час вже закінчили, тож члени комісії запалили прихоплені про всяк випадок свічки і почали заповняти бюлетені. Свідками такої майже різдвяної ідилії стали міжнародні спостерігачі — канадійці, які були присутні під час підрахунку голосів на дільниці. Щоб розважити заокеанських гостей, члени дільничної комісії, серед яких були активні учасники церковного хору, розпочали виконання колядок. Коли репертуар різдвяних пісень було вичерпано, заспівали псалом. Світло відразу ж увімкнулося.
У комп’ютері, який друкує гроші, завівся вірус? Члени дільничної виборчої комісії №69 у Рівному ще напередодні голосування із подивом виявили помилку у 87 виборчих бюлетенях, які надійшли на дільницю. На на самому бюлетені вказано номер дільниці №79, в той час як на відривному контрольному талоні вказано дільницю №69. Порадившись, члени комісії відразу ж погасили бюлетені, щоб вони не потрапили до виборців. Про походження помилки відразу ж почали висувати різні версії, зійшлися на тому, що це звичайний поліграфічний брак, викликаний недоглядом друкаря. Але, з іншого боку, бюлетені друкувалися у Монетному дворі — місці, де виготовляють неабищо, а гроші. І для друку використовують сучасну комп’ютерну техніку — що ж, і комп’ютери іноді помиляються. Навіть якщо вони друкують гроші.
