Я навчався у восьмому класі, коли у місті відкрили перше в історії кафе із барною стійкою як у закордонному кіно, біля якої можна було присісти на круглий стілець, замовити каву і закурити сигарету!
Кафе знаходилось на першому поверсі типової «фабрики-кухні», де також був цех із виробництва харчових напівфабрикатів та кондитерських виробів, які продавалися збоку в магазині «Кулінарія». Другий поверх займала дієтична їдальня, а на третьому був ресторан, що офіційно звався «Кафе Молодіжне». Назва «Кафе Молодіжне» в народі якось не прижилася, на відміну від відкритого того ж року нового цвинтаря, який досі лякає приїжджих своєю неофіційною «молодіжною» назвою. Тим часом оте саме кафе молодь почала звати поміж себе «Сайгоном» за аналогією з кафе на Невському проспекті. Там і справді кілька років поспіль періодично збиралася модна молодіжна компанія. Компанія потім розбіглася, а назва «Сайгон» залишилась. Згодом, вже у вісімдесяті, «Сайгоном» почали звати і ресторан на третьому поверсі. Потім все це розвалилося, а приміщення колишньої «фабрики-кухні» роздали під оренду. Так би це все і забулося, якби один із нових чи то власників, чи то орендарів не вивісив згори над колишнім рестораном вивіску «Сайгон». Певно, той власник ходив туди в молоді роки і думав, що повернувши «ностальгійне» найменування, знову збиратиме там колишніх клієнтів часів своєї юності. Не вийшло: тим, кому нині від двадцяти до сорока, назва «Сайгон» вже ні про що не говорить і ні про що не нагадує. Не кажучи вже про назву «Молодіжне», яку взагалі краще не чути. Що робити? Яку назву давати новому закладу, аби вона привертала увагу і приваблювала людей? Насмілюся передбачити, що коли відкриття нових кафе та ресторанів знову стане для нас актуальним, буде одна-єдина популярна для них усіх назва — «Перемога». І цю назву, на відміну від «Сайгону», знатимуть усі. І пам’ятатимуть її впродовж десятиліть. Залишилось лише цю перемогу здобути…